З історії видання "Кобзаря" 1860 року: легенди і дійсність
Дивосвіт поезії Т.Г. Шевченка може полонити людину з раннього дитинства. Тоді любов і шана до його слова зберігаються протягом всього життя. Та й кожен з нас ловить себе на думці, що поетичне слово Тараса Шевченка знайоме нам разом з першими усвідомленими словами почутими від рідної матері. Подальше, більш глибоке, осмислене спілкування з творчістю великого мислителя пробуджує цікавість до його творчого особистого життя. Подорожуючи подумки шевченківськими шляхами ми, краєзнавці, часом відправляємося в захоплюючі мандри для пошуків бодай якогось маловідомого факту, чи навіть легенди про улюбленого народом поета.
|
Детальніше...
|
|
МОТИВИ ЛЮБОВІ ДО РІДНОГО КРАЮ У ТВОРЧОСТІ
Т.Г. ШЕВЧЕНКА
Світлій пам’яті Віталія Баса
Кожне слово Тараса Шевченка – життєдайне зерно, щедро засіяне в серцях нащадків. Гортаючи сторінки «Кобзаря» задумуєшся – і будить слово нові думки, нові питання. Вражає чітка географічна, як тепер кажуть – краєзнавча точність того терену Середньої Наддніпрянщини, де нині наша Черкаська область, де точилися події оспівані в творах Шевченка. Чи тому сприяло те, що «малими босими ногами» сходив тими шляхами, стежками, коли допитлива дитяча пам’ять навіки вкарбовує в свідомість довколишній світ; чи під розмірену ходу волів, чи притомлених коней, мандруючи одвічними шляхами, слухав розповіді старших людей про ті яри, ліси, пагорби повз які наш сучасник промчить за кілька хвилин не встигаючи придивитись, задуматись, допитатись: а що тут діялось колись? Бо в кожній п’яді землі нашої творилася історія, відгомін якої чуємо в тих назвах, які полишили нам перекази, народні думи, казки та легенди.
|
Детальніше...
|
О.О. Навроцький – однодумець і соратник Т.Г. Шевченка
Серед відомих подвижників духу і найближчих соратників нашого національного пророка рельєфно виділяється ім’я нашого земляка Олександра Олександровича Навроцького. Він залишив глибокий слід у суспільно-духовній історії України і заслужив право на безсмертя та вічну шану. Незважаючи на значимість цієї відомої постаті, його життя та жертовна діяльність в ім’я України вивчені ще недостатньо. До цієї проблеми здебільшого зверталися літературознавці і меншою мірою – історики. Зокрема, аналіз творчості Навроцького на тлі суспільних подій та міжособистісних зв’язків здійснила Н. Грязнова. На популярному рівні подає відомості про життєвий і творчий шлях відомого митця Д. Кузик. Зі зрозумілих причин (статус малоросійського опального опозиціонера) надзвичайно скупо, всього в декілька рядків, подано інформацію про поета й громадського діяча в енциклопедичному словнику Брокгауза й Ефрона. Дещо ширше про нього пише дослідник історії полтавського краю І. Павловський. Довідково про великого подвижника духу можна дізнатися зі сторінок «Української літературної енциклопедії». Не оминув своєю увагою життя та діяльність нашого земляка і відомий краєзнавець М. Пономаренко. Проте в названих та інших публікаціях евристичний потенціал означеної проблеми реалізовано не повністю.
|
Детальніше...
|
ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА НА ЧЕРКАЩИНІ: ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ТРАДИЦІЙ
Серед проблем, пов’язаних з дослідженням регіональної історії сьогодні особливої актуальності набуває розкриття ролі такого важливого чинника формування національної самосвідомості як традиції вшанування пам’яті Т.Г. Шевченка, передусім на його батьківщині – Черкащині. Рух за вшанування і увічнення пам’яті Т.Г. Шевченка на Черкащині, як і по усій Україні, на початку ХХ ст. розгортався в умовах заборонної політики царського уряду і намагань витравити з народної свідомості навіть саму згадку про поета. Однак внаслідок революційних подій 1905 – 1907 рр. відбулися певні послаблення репресивного тиску все частіше з ініціативи найбільш свідомої частини населення, передусім інтелігенції, відбуваються заходи по вшануванню пам’яті Т.Г. Шевченка, які, як правило, приурочувалися до дат його народження і смерті.
|
Детальніше...
|
|
|
|
Сторінка 2 з 2 |