НСКУ

У Кам’янці відбулася ХІХ регіональна

науково-практична краєзнавча конференція

«Історія рідного краю у контексті історії України»

ХІХ регіональна науково-практична краєзнавча конференція «Історія рідного краю у контексті історії України» відбулася 28 квітня 2023 р. у нелегкий воєнний час.

Учасники краєзнавчої конференції Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих на повномасштабній російсько-українській війні.

Учасників конференції – вчителів та учнів закладів загальної середньої освіти Кам’янської та Михайлівської територіальних громад, наукових співробітників Кам’янського державного історико-культурного заповідника, краєзнавців привітали Олександр Шамрай, заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації, голова Кам`янської районної організації Національної спілки краєзнавців України, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та права Черкаського державного технологічного університету, член Національної спілки краєзнавців України, член Національної спілки журналістів і Валентин Лазуренко, голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, проректор Черкаського державного технологічного університету.

Голова обласної організації НСКУ Валентин Лазуренко у своєму привітанні, зокрема, зазначив:“Шановні учасники конференції!Від імені президії Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України сердечно вітаю всіх учасників (вчителів та учнів закладів загальної середньої освіти Кам’янської та Михайлівської територіальних громад, наукових співробітників Кам’янського державного історико-культурного заповідника, краєзнавців) XIX-ї Кам’янської районної науково-практичної краєзнавчої конференції «Рідний край в контексті історії України».

Сьогодні конференція проходить в умовах жорстокої російсько-української війни та глибоко відображає історичні і культурні процеси, які відбувалися на території нашої держави. Тому надзвичайно важливо сьогодні зберігати історичні та культурні цінності, які прагнуть знищити російські агресори, зміцнювати гуманітарну безпеку нашої держави.

Досить важливо, що на цьогорічній конференції одним з головних її акцентів є розгляд питання ролі кам’янського краю та його уродженців у відстоюванні незалежності та збереженні територіальної цілісності нашої держави під час сучасної російсько-української війни.

Ми сьогодні повинні надзвичайно правильно і незаідеологізовано та незаполітизовано розставляти акценти в нашій українській історії, яку віками намагалися викривити і спотворити. А тому сьогодні особлива надія на молоде покоління справжніх патріотів, які народилися в незалежній державі, адже вони є творцями нашого майбутнього, переможного майбутнього нашої України. 

Попри складний час, сьогодні ви під звуки повітряних сирен проводите необхідну для нашої національної пам'яті вже XIX-ту Кам’янську районну науково-практичну краєзнавчу конференцію «Рідний край в контексті історії України».

Конференцію, яку ви започаткували ще 2004 року, та ті науково-краєзнавчі збірники “Джерело”, які видаються за результатами цих конференцій, без перебільшення, є неоціненним джерелом для написання історико-краєзнавчих статей, книг, брошур, монографій, учнями шкіл – рефератів, студентами закладів вищої освіти – курсових та дипломних робіт.

Підготовка історико-краєзнавчих доповідей для конференції та набуття навичок виступів, насамперед учнівської аудиторії, мають велике значення в становленні учнів як молодих дослідників, які згодом стають переможцями конкурсів в секції “Історичне краєзнавство” Малої академії наук України та інших конкурсах.

Саме цією конференцією ви, дорогі кам’янчани, інвестуєте у молоде покоління, у формування потужних патріотів нашої держави, фахових істориків-краєзнавців, яких можна виховати зі шкільної та студентської лави.

Бажаю Вам, дорогі учасники конференції, міцного здоров’я, щасливої долі, злагоди, нових здобутків у справі збереження історико-культурної спадщини України”.

Конференція започаткована ще 2004 року. За її результатами видаються науково-краєзнавчі збірники “Джерело”, які, без перебільшення, є неоціненним джерелом для написання історико-краєзнавчих статей, книг, брошур, монографій, учнями шкіл – рефератів, студентами закладів вищої освіти – курсових та дипломних робіт.

Саме дослідження викладені у доповідях і виступах на конференції є своєрідною інтелектуальною інвестицією у молоде покоління, у формування потужних патріотів нашої держави, фахових істориків-краєзнавців.

Олександр Шамрай і Валентин Лазуренко закінчили свої вітання вірою у перемогу нашої держави зі словами: «Україна понад усе! Слава Україні! Україна Переможе!»

На цьогорічну конференцію надійшло 32 заявки. В ній взяли участь учні та вчителі комунальних закладів Кам'янської міської ради Черкаської області – «Кам'янський ліцей № 1» (5 ліцеїстів і 4 вчителі), «Телепинський ліцей» (3 ліцеїсти і 1 учитель), «Вербівська гімназія» (2 вчителів), «Грушківська гімназія» (1 учениця і 1 вчитель); Кам’янський заклад загальної середньої освіти № 2 з поглибленим вивченням окремих предметів (2 вчителів); «Михайлівський ліцей» Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (1 учень і 1 вчитель); 11 наукових співробітників Кам’янського державного історико-культурного заповідника, краєзнавці Олександр Шамрай, Валентин Лазуренко, Олександр Вєтров, Денис Сич.

Одним з головних акцентів наукової конференції були питання ролі кам’янського краю та його уродженців у відстоюванні незалежності та збереженні територіальної цілісності нашої держави під час сучасної російсько-української війни.

Це перш за все тема «Російсько-українська війна через призму людської пам'яті (за матеріалами виставки «Герої не вмирають» в історичному музеї Кам'янського державного історико-культурного заповідника)» наукового співробітника історичного музею Тамари Гордієнко.

Світлій пам’яті Героїв, які віддали життя у повномасштабній російсько-українській війні за волю і незалежність України, присвячені глибокі, хвилюючі дослідження: «Бульба Максим Олегович – життя віддане за волю і незалежність України» Олександра Коваленка, учня 8-А класу Кам'янського ліцею № 1, науковий керівник, учитель історії, член Національної спілки краєзнавців України Марина Поліщук; «Померти за Батьківщину – означає жить. Топчій Микола Сергійович» Лілії Шрамко, учителя історії Кам'янського ліцею № 1; «Життя віддане Батьківщині. Євгеній Погорілий» Єгора Онопи, учня 11-Б класу Кам'янського ліцею № 1, науковий керівник, учитель історії Лідія Рубанович; «Справжній офіцер герой російсько-української війни Сергій Мельник» Наталії Пугач, старшого наукового співробітника історичного музею заповідника, члена Національної спілки краєзнавців України.

Софія Орлик, учениця 8 класу Грушківської гімназії разом з науковим керівником, директором закладу Валентиною Морозовою присвятили тему Герою Майдану – «Максим Горошишин – ангел Небесної Сотні, Герой України».

Сучасним воїнам-захисникам, які звільняють Україну від окупантів, присвячені дослідження: «Тарас Володимирович Дрофа: «Якщо не я, то хто?» Богдана Прудкого, учня 11-Б класу Кам'янського ліцею № 1, науковий керівник Лідія Рубанович; «Ратний шлях воїна, якого життя випробувало на міць» Аліни Герасименко, учениці 10-В класу Кам'янського ліцею № 1, науковий керівник, учитель історії Марія Рибалка.

Вшануванню світлої пам’яті загиблих земляків Олександра Куцоконя і Олександра Махинька у Телепинському ліцеї, присвятив свою тему Роман Юрило, вихованець цього закладу, науковий керівник Олександр Погорілий, учитель історії.

«Солдатське містечко в Михайлівці: коротка зупинка на шляху до Великої перемоги» розповідає про волонтерську діяльність подвижників Михайлівської територіальної громади, досліджену учнем 9 класу Артемом Лівецьким, науковий керівник, учитель історії та географії Андрій Лівецький.

Цікаво розкрив українську сторінку історії міста Юрій Ляшко, завідувач історичним музеєм заповідника, член Національної спілки краєзнавців України у темі «Кам’янка ХVІІІ століття в матеріалах архіву Запорізької Січі».

Базуючись на давніх документах, висвітлили теми «Історія села Телепине» та «Історія становлення і розвиток церкви Архистратига Михаїла в с. Телепине Черкаської області» учні 11 та 10 класу Телепинського ліцею Станіслав Плющенко та Поліна Горбенко, науковий керівник, вчитель історії Олександр Погорілий.

Нелегку, довгий час замовчувану тему голодоморів і репресій розкрив на прикладі однієї окремої сільської сім’ї Олександр Мушта, завідувач меморіального музею «Зелений будиночок у темі «Голодомор і репресії крізь призму долі родини Мовчанів із с. Баландине».

У секції «Видатні постаті земляків за часів новітньої доби» постав образ

вчительки у темі «Чернова Раїса Михайлівна: життя віддане дітям» яку оприлюднила учениця 10-В класу Кам'янського ліцею «№ 1 Інна Іванченко, науковий керівник, учитель історії Марія Рибалко.

Незабутнє враження справив виступ у пленарному засіданні «Право на рідну мову: Микита Шумило» заступника директора Кам’янського державного історико-культурного заповідника з наукової роботи, члена Національних спілок письменників і краєзнавців України Таміли Чупак.

Всі дослідження істориків-краєзавців увійдуть до науково-популярного збірника «Джерело» 2023 року, який готується до друку.

Організатори конференції особливу надію покладають на молоде покоління справжніх патріотів, які народилися, ростуть і виховуються в незалежній державі і є творцями переможного майбутнього України.

 

Галина ТАРАН,

член Національної спілки краєзнавців України,

директор Кам’янського державного

історико-культурного заповідника

 

Обласна спілка краєзнавців стала співорганізатором

Всеукраїнської наукової конференції «КРАЄЗНАВЧІ ТА ІСТОРИКО-БІОГРАФІЧНІ СТУДІЇ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ», яка відбулась в Умані

27 квітня 2023 р. на історичному факультеті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Краєзнавчі та історико-біографічні студії в сучасній Україні». Метою наукового заходу було залучення науковців України до нового осмислення теоретико-методологічного інструментарію здійснення краєзнавчих та історико-біографічних досліджень, узагальнення досвіду та популяризація напрацювань у галузі краєзнавства та історичної біографістики, обговорення нових підходів до оцінок історіографії та джерельної бази наукових студій, узагальнення та використання європейського і світового досвіду розвитку нової соціальної історії, сімейної історії, жіночої історії, історії повсякдення. Актуальність утвердження людиноцентризму в українській історії підвищує необхідність такої наукової конференції.

Співорганізаторами конференції виступили: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» (м. Київ), Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв), Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань».

З вітальними словами до учасників конференції звернулися: доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Тетяна Годованюк; доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла ТичиниÂ Зінаїда Священко; доктор історичних наук, професор, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво»Â Алла Киридон, доктор історичних наук, професор, перший проректор Чорноморського національного університету імені Петра Могили Юрій Котляр; доктор історичних наук, професор, голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, проректор з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету Валентин Лазуренко.

“Краєзнавчий рух на Черкащині в роки незалежності України” таким був, окрім привітання, і виступ Валентина Лазуренка на конференції.

Модератором заходу була доктор історичних наук, професор, в.о. завідувача кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Тетяна Кузнець. Загалом у конференції взяли участь понад 60 учасників з різних куточків України.

З доповідями на пленарному засіданні виступили: доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії, перший проректор Чорноморського національного університету імені Петра Могили Юрій Котляр; доктор філософських наук, професор, завідувач відділом соціогуманітарних, природничих, технічних наук Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво»Â Алла Арістова; кандидат історичних наук, професор, професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Ігор Кривошея; доктор філософських наук, доцент, провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України Павло Павленко; кандидат архітектури, старший науковий співробітник Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Віктор Вечерський; старший науковий співробітник Тальнівського музею історіїÂ Олег Шатайло; викладач-стажист кафедри історії України, аспірантка Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Ольга Гончарова; аспірант Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Антон Терещук.

Цікаві та змістовні доповіді слухали студенти історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Усі учасники конференції погодилися з думкою модератора про важливість та необхідність аналогічних заходів. Тому ухвалене рішення про щорічне проведення конференції «Краєзнавчі та історико-біографічні студії в сучасній Україні».

 

За матеріалами пресслужби

Уманського державного педагогічного

університету імені Павла Тичини

ДО 70-РІЧЧЯ УТВОРЕННЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВІДБУВСЯ СЕМІНАР «РЕГІОНАЛЬНАІСТОРІЯ ЧЕРКАЩИНИ:СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР»

27 квітня 2023 року в Черкаському обласному краєзнавчому музеї відбувся Обласний науково-методичний семінар «Регіональна історія Черкащини: соціокультурний вимір», до організації і проведення якого активно долучився краєзнавчий актив регіону.

Семінар, який поклав початок низці заходів з нагоди 70-річчя Черкаської області, організований за сприяння Черкаського регіонального відділення Соціологічної асоціації України, Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України та Черкаського обласного краєзнавчого музею.

Модератором події виступив голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заслужений працівник освіти України, доктор історичних наук, професор Валентин ЛАЗУРЕНКО.

З вітальними словами на початку заходу виступили: голова Черкаського відділенням Соціологічної асоціації України Людмила ДУДКО, голова Черкаської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України Анатолій СТЕЦЕНКО та директор Черкаського обласного краєзнавчого музею Ірина СОБКО.

Пленарне засідання об'єднало плідну роботу істориків, краєзнавців, освітян, лідерів профспілкового руху Черкащини.

На заході з цікавими темами виступили і члени Національної спілки краєзнавців України: професор, перший заступник голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, заслужений працівник культури України Василь МЕЛЬНИЧЕНКО (Черкаська область: передумови утворення та перше десятиріччя (1954–1964рр.); професор Валентин ЛАЗУРЕНКО (Черкаський краєзнавчий рух під час російсько-української війни як складова інформаційного фронту); доцент, директор наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Григорій ГОЛИШ (Село Деньги в соціокультурному просторі Золотоніщини ХІХ – поч. ХХ ст.); доцент кафедри історії та права Черкаського державного технологічного університету Оксана ЯШАН (Регіональна історія Черкащини крізь призму наративних джерел); доцент кафедри історії та права Черкаського державного технологічного університету Алла ЛИСЕНКО (Сучасна регіоналістика як складова вивчення історії Черкащини); заступник голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Черкаського національного університету іменіБогдана Хмельницького Лариса СИНЯВСЬКА (Постать Михайла Злобинця в соціокультурному просторі Черкащини: історичний вимір); завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професор Анатолій МОРОЗОВ (Черкаські витоки прадавньої української державності); професор, директор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Наталка ЗЕМЗЮЛІНА (Культурні пам’ятки Черкащини, як інструмент культурної дипломатії в формуванні позитивного міжнародного іміджу України); доцент кафедри економіки та управління Черкаського державного технологічного університету Ігор ВОЛОШИН (Постать Вячеслава Чорновола в контексті українського державотворення); заступник директора з наукової роботи Черкаського обласного краєзнавчого музею Тетяна ВАЛАХ (Незгідні. Черкащани в опозиційному русі 60-х – 80-х років ХХ ст. в Україні); доцент, завідувач кафедри історії та права Черкаського державного технологічного університету України Ірина СТАДНИК (Людський вимір історії: персоналістично-краєзнавчі проєкти кафедри історії та права ЧДТУ); доцент кафедри історії та права Черкаського державного технологічного університету Юлія ІЛЛЯШЕНКО (Історія Золотоніського краю: персоналістичний вимір).

Інтерактивною складовою заходу стала екскурсія «Культура краю з погляду традиційного Дерева життя: етнографічна спадщина у проєктах Черкаського обласного краєзнавчого музею до ювілеїв Черкаської області», яку провела для учасників завідувач сектору етнології краєзнавчого музею Вікторія НАУМЧУК.

 

На заході були присутні представники регіональних засобів масової інформації.

Сюжет ТРК «Ільдана» з події за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=xZu9aUyJGv4

Богдан Кулинич,

член Національної спілки краєзнавців України

ПИСЕМНИЙ ПАМ’ЯТНИК СЕЛУ ПАПУЖИНЦІ

Краєзнавча бібліотека Черкащини поповнилась солідним виданням – книгою “НЕМАЄ МИЛІШОГО КРАЮ НІЖ ТОЙ, ДЕ СУДИЛОСЬ ЗРОСТИ. ПАПУЖИНЦІ Й ПАПУЖАНИ: ІСТОРІЯ Й СЬОГОДЕННЯ”.

Cлавну книгу, як данину глибокої шани і поваги до багатьох поколінь жителів одного, здавалось би невеликого, скромного, мальовничого і, водночас, із багатовіковою історією села Папужинці, що на Черкащині (нині населений пункт відноситься до Тальнівської територіальної громади Звенигородського району) написала його уродженка – КАТЕРИНА ВАСИЛІВНА ШУМЕЙКО, яка має батьківсько-папужанське дівоче прізвище – Славна.

Дане видання, це і свого роду історія нашого проукраїнського ментально-генетичного батьківського коріння на прикладі одного конкретного населеного пункту на карті нашої держави, яка сьогодні, в жорстокій боротьбі з російським агресором виборює своє право мати власну історію без фальші та бути вільною і незалежною серед європейського культурного і освіченого простору.

В цьому контексті, слід також наголосити ще і на тому, що сьогодні, на сучасному етапі боротьби за нашу державність, одним із важливих і дієвих засобів зміцнення її духовних підвалин виступає історичне краєзнавство, головним завданням якого є всебічне дослідження минулого кожного куточка рідної землі, створення повноцінних літописів усіх регіонів у контексті загальної історії України. Адже знання громадянами країни історії своєї малої батьківщини, заглиблення в її першовитоки – створює в суспільстві сприятливу духовну атмосферу, яка дає людині змогу жити повноцінно, відчувати безпосередню причетність до долі своєї держави і народу.

Вагомість таких досліджень, як написана книга Катерини Шумейко полягає в тому, що вони з’ясовують регіональні, не підігнані під загальні схеми, особливості історичного розвитку країни. Цьому сприяє й специфічність дослідницької роботи краєзнавців: більша конкретність та деталізація пошуків, можливість вивчення сучасних процесів безпосередньо по слідах подій, використання місцевих джерел, широке опрацювання матеріалів особистих архівів громадян тощо.

Книга читається надзвичайно легко, адже вона писалася її авторкою з глибокою любов’ю до свого рідного села в усіх її проявах, з усіма внутрішніми переживаннями і повагою до його минулого та турботою про його сьогодення і майбуття. Тому патріотична складова книги тут надзвичайно потужна. І це проглядається уже з перших розділів книги, як-то, наприклад, крик душі пані Катерини за розорювання у свій час, особливо у 50-ті – 60-ті рр. XXст.на території біля села скіфських курганів, перетворення їх на поля для сільгоспкультур, та і до сьогодні наукову недослідженість як тих курганів, що уже зникли, так і тих, що ще є біля села нині.

Цікавою є подача матеріалу про легенди щодо появи самої назви села Папужинці. Цей розділ, як і багато інших, є готовим фаховим матеріалом для проведення туристичних екскурсій по селу, що в майбутньому є досить перспективним напрямком для приваблення туристів до відвідин (як тури вихідного дня внутрішнього українського регіонального туризму) Тальнівської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області.

Потужно представлений у виданні персоналістичний вимір історії села Папужинці. А папужани творили історію нашої держави в усі часи: і в роки Української національної революції середини XVII ст., і в період Коліївщини, і в роки Першої та Другої світової воєн, в добу Української революції 1917 – 1921 рр., в часи після 1945 р. до сьогодні.

Слід також відзначити те, що у книзі Катериною Шумейко наводяться поіменні списки всіх мешканців села Папуженці у XVIIIcт., які їй вдалось відшукати у Державному архіві Київської області, що дає хорошу можливість сучасному поколінню папужан вивчати історію свого роду, своїх прізвищ.

Родзинкою видання є наведення на його сторінках унікального щоденника жителя села Папужинці Славного Григорія Вавіловича, написаний ним у період з 1929 по 1941 рр.: тут і реальність колективізації, тут і трагізм Голодомору 1932-1933 рр., тут і інша історія села. Григорій Славний, щоб зафіксована ним гірка правда не стала фатальною для його сім’ї, все життя переховував свої щоденники на горищі власного будинку. І як тут не пригадати той мудрий вислів, про те, що рукописи не горять.

Цікавим у виданні є не лише в хронологічному порядку подана історія села Папужинці з найдавніших часів до сьогодення, але і висвітлення такого аспекту, як креативна майстерність жителів села у таких ремеслах як: соломоплетіння, ткацтво, деревообробка, ковальство, лозоплетіння, колодязництво, бджолярство, кравецтво.

Надзвичайно посилює книгу велика кількість світлин з історії села: люди, будівлі, вулиці, сади, поля, краєвиди, обійстя, обрядовість та багато іншого.

Реалізовуючи свій задум про створення своєрідного літопису cела Папужинці, Катерина Шумейко виконала велику за обсягом пошуково-дослідницьку роботу щодо виявлення і узагальнення великого масиву матеріалів з історії і сьогодення села.

Представляючи читачам книгу Катерини Василівни Шумейко, бажаю, щоб вона сповна служила справі виховання, передусім у представників нинішнього молодого покоління жителів села Папужинці, гордості за свою малу батьківщину, за свій черкаський край, за свою державу – Україну!

20.04.2023 р. Катерина Шумейко презентувала книгу перед членами історико-краєзнавчого гуртка “Борисфен” Черкаського державного технологічного університету.

Щиро вдячний зв довіру автора бути рецензентом цього видання і автором передмови.

Голова Черкаської обласної організації

Національної спілки краєзнавців України,

доктор історичних наук, професор

Валентин ЛАЗУРЕНКО