Краєзнавчі новини

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ «ГОРОДИЩИНИ СЛАВНІ ІМЕНА»

  

   28 вересня у читальному залі Городищенської районної бібліотеки імені В. Симиренка за участю представників органів влади, бібліотечних працівників району, ветеранів культурно-освітньої роботи, учнівської молоді відбулася презентація збірки «Городищини славні імена». Перше аналогічне видання побачило світ у 2011 році, цьогорічне (значно доповнене) – подарунок городищанам до 25-ї річниці Незалежності України. У книзі зібрано інформацію про видатних особистостей краю, які зробили значний внесок у розвиток району. Все їхнє життя та самовіддана праця на благо земляків є гідним прикладом для наслідування.

 

Книга Городище

 

Детальніше...
 

ЮВІЛЕЙНА ОСІНЬ АНАТОЛІЯ ЧАБАНА

чабан

e21a8f7a3bd7ab0bdfa43a45b2eae92e

 

   У насиченому і динамічному календарі пам’ятних подій нашого краю  своєю громадською значимістю виділяється особлива дата – 70-річний ювілей Анатолія Юзефовича Чабана, добре знаної і шанованої на Черкащині та за її межами людини – науковця, педагога, державного і громадського діяча, краєзнавця.

   Як і для кожного ювіляра, для нього досягнута вершина – нагода не тільки прийняти у колі своїх друзів та колег щирі і теплі вітання, а й з ювілейної висоти та життєвого досвіду оглянути і оцінити пройдений шлях. Разом з ним у день цієї вагомої ювілейної дати, хочеться згадати і виділити найсуттєвіші та найзначиміші віхи у його житті.

   Народився А.Ю. Чабан у с. Джулинка Бершадського району на Вінниччині.  Трудову діяльність розпочав у 1964 р. – учитель, директор районного будинку піонерів.

   Від 1990 р. – у Черкаському педінституті (нині – Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького) – старший викладач, доцент, професор, завідувач кафедри. Обіймав посади заступника голови Черкаської облдержадміністрації (2000–2003, 2009–2012), першого секретаря посольства України в Казахстані (2003–2006). Нині – професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки університету. Науковий керівник 6 кандидатських дисертацій.

   Серед пріоритетів його краєзнавчих досліджень – роль Черкащини в історії козацтва та становленні Української козацької держави, життя та діяльність відомих людей, збереження історико-культурної спадщини краю. Його перу належить понад 250 науково-краєзнавчих публікацій, в тому числі монографії «Витоки», «Середнє Подніпров’я» (у 2-х книгах), посібник «Історія Середньої Наддніпрянщини», низка краєзнавчих видань. Був керівником редакційного колективу видання серії «Реабілітовані історією» та науковим консультантом відтворення резиденції Б. Хмельницького в Чигирині, музею козацької Слави (с. Виграїв).

   Анатолій Юзефович Чабан робить вагомий внесок у вдячну і суспільно значиму справу виховання у молодого покоління патріотизму, любові до рідного краю, поваги до історико-культурних надбань українського народу.

   Обирався депутатом Черкаської обласної ради, Черкаської та Уманської міських рад. Член Національної спілки краєзнавців України (2009), член правління її обласної організації. Лауреат краєзнавчої премії імені академіка Петра Тронька (2016).

   Нагороджений орденами «Знак Пошани», Данила Галицького, Преподобного Нестора Літописця, Почесною грамотоюПрезидії Верховної Ради УРСР та грамотою ВерховноїРади України, значком «Відмінник народної освіти», знаком «За особливі заслуги перед Черкащиною» та іншими нагородами.

   З нагоди ювілею, від краєзнавців Черкащини прийміть, дорогий наш ювіляре, щирі вітання і побажання успіхів у праці на благо України. Нехай Ваш дім завжди повниться щастям, а Ви живіть любов’ю та шаною рідних і друзів.

   Щиро вітаючи Анатолія Юзефовича з ювілеєм, висловлюємо вдячність за його подвижницьку громадську роботу, зичимо міцного здоров’я й творчої наснаги.

Правління Черкаської обласної організації
Національної спілки краєзнавців України

 

У ДРАБІВСЬКОМУ РАЙОНІ ВРУЧЕНО КРАЄЗНАВЧУ ПРЕМІЮ ІМЕНІ ІВАНА ГОРОДИНЦЯ

 

Козоріз

сертифікат

 

Більше року у Драбівському районі діє затверджена сесією районної ради програма розвитку краєзнавства до 2018 року, участь у розробленні якої взяла обласна організація та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України.

Метою програми депутати визначили підвищення обізнаності різних верств населення, передусім дітей і молоді, з історією та сучасністю Драбівщини. Програма спрямована на формування у жителів району цілісного уявлення про багату на події історію рідного краю, про видатних земляків, які жили, боролися і творили на благо українського народу. Реалізація запланованих заходів підпорядкована вихованню у громадян патріотизму і гордості за свій рідний край і Україну, готовності відстоювати незалежність держави. Програмою передбачено дослідження та висвітлення історичних подій, пам’ятних дат та культурних надбань краю, підтримка видання краєзнавчої літератури та навчально-методичних матеріалів з історії Драбівщини, розширення мережі громадських музеїв та музейних кімнат, вивчення тавідродження народної творчості, проведення краєзнавчо-просвітницьких заходів.

Детальніше...
 

НАГОРОДЖЕНО ГОЛОВУ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НСКУ

p456191n39

Указом Президента України №336/2016 від 19 серпня 2016 «за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу» відзнакою Президента України –  ювілейною медаллю «25 років незалежності України», нагороджено голову правління Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців МЕЛЬНИЧЕНКА Василя Миколайовича,професора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. 

Вітаємо нашого колегу із заслуженою відзнакою та бажаємо нових здобутків та плідної праці на благо народу України.

Правління Черкаської обласної організації

Національної спілки краєзнавців України

 

ВІДТВОРЕНА «ТАРАСОВА СВІТЛИЦЯ» У КАНЕВІ – РОВЕСНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

 

Світлиця

У Каневі за участю членів НСКУ відзначено 25-річчя відтворення першого  народного музею Т.Г. Шевченка. Вперше хата-музей постала ще у 1884 році, коли на могилі Тараса Шевченка встановили чавунний хрест. Упорядкування першого Шевченківського меморіалу здійснювалося за народні кошти. В правій половині хати жив багатолітній доглядач національної святині Іван Ядловський (1846–1933), а в лівій було створено народний музей поета. Коли в 1930-х роках минулого століття почалося будівництво сучасного музею Тараса Шевченка, первісну хатину розібрали.

До 175-ї річниці від дня народження Кобзаря на побажання численних його шанувальників за урядовою постановою «Тарасову світлицю» було відтворено відповідно до архівних матеріалів, розшуканих провідним науковим співробітником Шевченківського національного заповідника, заслуженим працівником культури України Зінаїдою Тарахан-Березою. Кошти на будівництво надало Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, очолюване тоді академіком Петром Троньком – в роки незалежності – голова Національної спілки краєзнавців України.

Детальніше...
 
«ПочатокПопередня21222324252627282930НаступнаКінець»

Сторінка 29 з 52