НСКУ

Черкаській обласній організації Національної спілки письменників – 50

Черкаська обласна організація Національної спілки письменників України 22 листопада 2022 р. в актовому залі обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка відзначила 50-річчя від часу свого створення. На урочистий захід з нагоди ювілею творчої спілки завітало чимало гостей, серед них і представники краєзнавчої спільноти Черкащини. Від усієї когорти краєзнавців регіону дружну краєзнавцям творчу спілку привітав голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валентин Лазуренко. За дорученням президії обласної спілки краєзнавців Валентин Лазуренко вручив очільнику Черкаської обласної організації Національної спілки письменників України, професору Володимиру Поліщуку Почесну грамоту Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України за багаторічну потужну діяльність у справі піднесення статусу української мови, культури, духовності, збереження та популяризацію культурно-історичної спадщини України, активну співпрацю з краєзнавчою спільнотою Черкащини та з нагоди 50-річчя з дня створення.

Краєзнавці Новодмитрівської громади на Золотоніщині ознайомили членів президії Черкаської обласної організації НСКУ з власними дослідженнями

16 листопада 2022 р. голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валентин Лазуренко і член президії обласної спілки Оксана Яшан відвідали Драбівецький навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, в якому учителем історії працює відомий краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України, лауреат Премії Верховної Ради України Володимир Васильович Баранник.

В ході візиту Володимир Баранник ознайомив гостей із плідною багаторічною роботою Історико-краєзнавчого клубу «Вік», яким він керує. Зокрема, на сьогодні члени гуртка – учениця 10 класу Литвинюк Вероніка і учениця 9 класу Макарова Анастасія під керівництвом Володимира Баранника є учасниками Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» у напрямку «Духовна спадщина мого народу».

Юні краєзнавці готують цікаву творчу роботу «Два крила священицького роду Радзієвських», яка присвячена дослідженню родовідних гілок священика Йосипа Григоровича Радзієвського, ім’я якого було тісно пов’язане з родинною історією Тараса Григоровича Шевченка. Основна мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу архівних джерел, історіографічного та документального матеріалу комплексно дослідити життєві шляхи нащадків Й.Радзієвського, що зробили вагомий внесок у розвиток українського мистецтва та освіти. Актуальність даної теми, як розповіли нам юні краєзнавиці та Володимир Баранник, полягає в необхідності відродження з небуття історичної пам’яті українського народу, оскільки в ХХ ст. протягом тривалого часу церква та священослужителі піддавалися гонінню і переслідуванню. Історія ж для народу є тим самим, чим є коріння для дерева. Сила ж цього дерева знаходиться не лише в ньому самому, а й в тому ґрунті, з яким воно пов’язане.

Подвижник краєзнавчого руху на Черкащині Володимир Баранник розповів про свою багаторічну краєзнавчу діяльність та перспективні краєзнавчі проєкти на майбутнє. Цікаво було слухати про історію села Драбівці, яке виникло у XVII ст. та яке вперше згадується в «Описі України» французького інженера-мандрівника Боплана. Як говорять краєзнавці, за одією з версій, село засноване вихідцями з Правобережжя — «драбами», «драбантами», звідки, очевидно, і походить назва села.

В.Лазуренко і О.Яшан мали нагоду змістовно поспілкуватись в цей день з головою Новодмитрівської громади Артемом Кухаренком, який активно підтримує краєзнавчий рух у очолюваній ним громаді та який, разом з Володимиром Баранником, провів екскурсію біля пам'ятки національного значення – дерев’яної Свято-Троїцької церкви, побудованої на початку XVIIIcт.

Краєзнавці Черкащини стали співорганізаторами круглого столу

«Головній спортивній арені Черкащини – 65»

28 жовтня 2022 р. Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України спільно з КП «Муніципальний спортивний клуб «Дніпро» Черкаської міської ради, Державним архівом Черкаської області стала співорганізатором круглого столу «Головній спортивній арені Черкащини – 65: історія, персоналії, сьогодення», присвяченого 65-річчю відкриття в місті Черкаси центрального стадіону. Захід відбувся в залі засідань Центрального стадіону міста Черкаси.

Відкрив захід директор КП “Центральний стадіон” Черкаської міської ради, голова Асоціації міні-футболу в Черкаській області Юрій Гончаров.

За дорученням міського голови міста Черкаси Анатолія Бондаренка привітала учасників круглого столу його заступник Анастасія Чубіна. Від Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України учасників заходу привітав її голова, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, проректор з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету Валентин Лазуренко, який наголосив на важливості проведення такого роду пам’ятного заходу особливо сьогодні, в час російської агресії на Україну. Це свого роду історико-культурний фронт, який показує те, що ми, українці, незламні, навіть під гули сирен проводимо заходи, які ментально нас об’єднують і здружують. Також В.Лазуренко наголосив, що цей круглий стіл ініційований краєзнавцями Черкащини та є свого роду показовим для інших організацій та установ, які мають відзначати у ці буремні для нашої державності ювілейні чи пам’ятні дні. Оскільки багато знакових подій уже минули непомітно для громадськості.Валентин Лазуренко також зазначив, що стадіон був побудований у 1957. Першим матчем-відкриттям 9 листопада1957. стала гра між місцевим клубом «Колгоспник»(згодом Дніпро) і столичним Динамо (Київ), яке спеціально запросили з угоди урочистостей. Зустріч з рахункам «3-1» виграли кияни. З моменту відкриття стадіон носив назву ДСТ «Колгоспник», оскільки ініціатором побудови стадіону була обласна спортивна рада «Колгоспника». Але вже 9 травня1958р. рішенням обласної ради новозбудованому стадіону було присвоєноім'я Ленінського комсомолу. На початку 90-хрр.XX ст. стадіон було перейменовано на«Центральний стадіон».25 серпня2020р. стадіон перейменували в сучасну назву “ЧЕРКАСИ АРЕНА”.

У колі науковців, краєзнавців і організаторів фізкультури і спорту на круглому столі йшла мова про історію спорудження стадіону і його ролі у розвитку масового та професійного спорту на Черкащині і в Україні.

Учасники заходу назвали найбільш значимі події в 65-річній біографії спортивного комплексу і пошанували тих людей, що доклали багато зусиль для того, щоб стадіон став важливим осередком спортивного життя краю, а спорт – дієвим чинником фізичного і патріотичного виховання не одного покоління черкащан.

Цікавими були теми виступів учасників круглого столу. Так, заслужений працівник культури України, кандидат історичних наук, професор, перший заступник голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Василь Мельниченко у своєму виступі “65-РІЧЧЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО СТАДІОНУ У КОНТЕКСТІ ПАМ’ЯТНИХ ДАТ МІСТА ЧЕРКАСИ” зокрема, зазначив, що пам’ятні дати є своєрідним каркасом нашого історичного буття, а їх відзначення сприяє пізнанню свого минулого, утвердженню історичної пам’яті та національної самосвідомості і патріотизму. Тому варто заздалегідь планувати (а не згадувати в останній момент, а то й взагалі забувати) заходи з відзначення і пошанування відомих земляків, дат заснування закладів освіти, культури, охорони здоров’я, виробничих колективів.

Тетяна Клименко, директор Державного архіву Черкаської області, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії та права Черкаського державного технологічного університету, зробила виcтуп-презентацію на тему “ГОЛОВНА СПОРТИВНА АРЕНА ЧЕРКАЩИНИ ЗА ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

“ЦІКАВІ ФАКТИ З ІСТОРІЇ ГОЛОВНОЇ СПОРТИВНОЇ АРЕНИ ЧЕРКАЩИНИ”, таким був виступ Бориса Юхна – краєзнавця, журналіста, дослідника історії міста Черкаси, лауреата Черкаської обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича.

Юрій Гончаров, директор КП «Муніципальний спортивний клуб «Дніпро» Черкаської міської ради, президент «Асоціації футзалу Черкаської області» зробив презентацію на тему “СПОРТИВНО-СОЦІАЛЬНИЙ ТА ПСИХОЛОГІЧНИЙ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ НА БАЗІ КП «МУНІЦИПАЛЬНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ДНІПРО» ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ”.

ПЕРСОНАЛІСТИЧНИЙ ВИМІР ІСТОРІЇ ГОЛОВНОЇ СПОРТИВНОЇ АРЕНИ ЧЕРКАЩИНИ”, – таким був цікавий виступ почесного працівника фізичної культури і спорту України, багаторічного керманича стадіону (1977 по 2016 рр.) Володимира Ковальова.

“ГОЛОВНА СПОРТИВНА АРЕНА ЧЕРКАЩИНИ – ЦЕНТР ВСЕУКРАЇНСЬКИХ СПОРТИВНИХ ЗАХОДІВ”, – такий виступ зробив Ігор Волошин, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри економіки та управління Черкаського державного технологічного університету, член Національної спілки краєзнавців України, член Національної спілки журналістів України, член Асоціації спортивних журналістів України, академік Академії політичних наук України.

“ІСТОРІЯ, ПЕРСОНАЛІЇ ТА СЬОГОДЕННЯ КП «МУНІЦИПАЛЬНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ДНІПРО»”, – з такою темою на круглому столі виступив Юрій Мрачковський, заступник директора КП«Муніципальний спортивний клуб «Дніпро» Черкаської міської ради, заслужений працівник фізичної культури і спорту України, голова ФСТ «Спартак», голова «Федерації волейболу Черкащини».

Богдан Кулинич, тренер з футболу МСК «Дніпро», – презентував “СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ КП «МУНІЦИПАЛЬНИЙ СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ДНІПРО» ДЛЯ ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ «ЧЕМПІОНИ ПО-ЖИТТЮ»”.

“ІСТОРІЯ ГОЛОВНОГО СТАДІОНУ МІСТА ЧЕРКАСИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ВИСВІТЛЕННЯ В СПОРТИВНИХ ЗМІ”, – таким був виступ Олександра Голінька.

Модерував захід Богдан Кулинич, кандидат історичних наук, майстер спорту України міжнародного класу з футболу, паралімпійський чемпіон (2016 р.), тренер з футболу МСК «Дніпро», доцент кафедри фізичного виховання та здоров’я людини Черкаського державного технологічного університету, член Національної спілки краєзнавців України.

На заході були присутні журналісти місцевих засобів масової інформації, зокрема, ТРК “Ільдана”, інформаційне агентство “Нова Доба”.

СОРОКОПУДІВСЬКІ ЧИТАННЯ

20 жовтня 2022 року в Шевченківському національному заповіднику відбулись ІV науково-краєзнавчі Сорокопудівські читання «Історія Канівщини в контексті історії України: минуле і сьогодення», співорганізаторами яких були Шевченківський національний заповідник, Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Канівська міська рада.

Захід розпочався з покладання квітів на могилу Тараса Шевченка. З вітальними словами до учасників читань звернулися Коваленко В. М., в. о. генерального директора Шевченківського національного заповідника, Жівотова Т. П., заступниця Канівського міського голови з гуманітарних питань. Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України надіслала учасникам читань привітання від голови Лазуренка В. М. і Мельниченка В. М, першого заступника голови.

У роботі читань взяли участь 30 осіб: науковці Шевченківського національного заповідника, Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, а також представники Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Харківської державної академії культури, Київського університету ім. Бориса Грінченка, Канівської міської ради, навчальних закладів міста, краєзнавці і дослідники історії рідного краю.

Під час роботи читань проголошено 17 доповідей на краєзнавчу тематику та з актуальних питань історії України, історичного краєзнавства, музеєзнавства, пам’яткознавства, мистецтвознавства. До уваги учасників заходу була представлена виставка книг з бібліотеки ШНЗ, присвячена життю і діяльності Івана Сорокопуда, якому 19 вересня виповнилось 105 років з дня народження. Доповіді учасників читань будуть опубліковані окремим збірником.

За матеріалами пресслужби

Шевченківського національного заповідника