НСКУ

27 грудня – 427-річниця ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

ГЕТЬМАНА УКРАЇНИ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

27 грудня 2022 р. краєзнавці Черкащини взяли участь в обласному заході з нагоди річниці від народження гетьмана України Богдана Хмельницького, який відбувся біля його пам’ятника в місті Черкаси.

Голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валентин ЛАЗУРЕНКОМ з нагоди річниці від дня народження творця Української Козацької Держави, зокрема, зазначив: “СЬОГОДНІ 427 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГЕТЬМАНА УКРАЇНИ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. На сьогодні для багатьох українців-патріотів постать гетьмана є уособленням нашої реальної державності. Про геніальні прояви особистості Богдана Хмельницького можна писати досить багато: державотворець, дипломат, військовий діяч. Стратег і тактик. Для своєї епохи, як писали його сучасники, він був “Богом даним вождем”. А ДЛЯ МЕНЕ БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ – ВИДАТНИЙ ЗЕМЛЯК-СУБОТЯНИН, ЯКИМ Я ЩИРО ГОРДЖУСЬ.

“В.ЧОРНОВІЛ: ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА

БОРЦЯ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ

(до 85-річчя від дня народження)”

24 грудня виповнилося б 85 років від дня народження уродженцю Черкащини (смт Єрки), відомому українському політичному і громадському діячу, дисиденту, журналісту, публіцисту, діячу руху опору протизросійщення та національної дискримінації українського народу,політичному в’язню СРСР, провіднику українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х – 90-х рр. XX ст., Герою України Вячеславу Максимовичу Чорноволу.

300 років Григорію Сковороді

"Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш свій шлях у життя…". Ці мудрі слова належать Григорію Сковороді, якого називають українським “Сократом” та якому 3 грудня виповнилося 300 років від дня народження.

25 років мандрував Григорій Сковорода дорогами України. За способом життя – чернець без ряси, мандрівник, самітник. За способом мислення –філософ, богослов, містик, єретик. За способом діяння – учитель, письменник, проповідник, «мандрівний університет». Великий оригінальний чоловік. Його вітали архимандрити і єпископи, сільські священики і звичайні люди. Усе це про Григорія Савича.

Більше того, через 300 років він лишається нашим сучасником, настанови якого, зокрема про прагнення до свободи, є особливо актуальними нині. Певний період свого життя Григорій Сковорода жив у селі Коврай на Черкащині. Цей час – особливо важливий, адже Григорій Савич починає писати свої “божественні пісні”. Тут він відтворив 8 із 30 віршів-пісень, тут йому наснився і той дивний сон про людське “різнопуття”, який змінив усе його життя.

2 грудня 2022 р. у Черкаському обласному художньому музеї відбувся Обласний літературно-мистецький вечір «І словом, і розумом, і життям своїм Мудрець…», присвячений 300-річчю видатного українця, філософа і мислителя Григорія Сковороди, де у колі науковців, краєзнавців, студентів, представників обласної влади згадували Григорія Савича Сковороду. У заході взяли участь представники краєзнавчої спільноти Черкащини, на чолі з головою Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професором Валентином Лазуренком.

На заході, зокрема, виступили краєзнавці Черкащини: заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації, почесний краєзнавець України Олександр Шамрай, перший заступник голови Обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заслужений працівник культури України, професор Василь Мельниченко, почесний краєзнавець України, доцент Григорій Голиш.

Під час мистецького вечора гості музею мали змогу побачити книжкову виставку «Мандрівний учитель життя», надану Черкаською обласною універсальною науковою бібліотекою імені Тараса Шевченка, виставку кращих каліграфічних робіт (вислови Г. Сковороди), виконану студентами Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького та Черкаського державного технологічного університету та почути пісні у виконанні ансамблю «Росава».

За матеріалами пресслужби Черкаської ОДА

До 90-ї річниці Голодомору 1932–1933 рр. за сприяння краєзнавців проведено захід-реквієм

24 листопада 2022 р., напередодні 90-ї річниці Голодомору, в Черкаському державному технологічному університеті за сприяння первинної організації Національної спілки краєзнавців України університету відбувся захід-реквієм «Пам'ять про геноцид комуністичного тоталітарного режиму «Голодомор 1932–1933» – моральний обов'язок перед теперішніми і майбутніми поколіннями»

Щороку в четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

– Цьогоріч ми відзначаємо 90-ту річницю геноциду українського народу, який, насправді триває значно довше. Мільйони українців загинули тоді і сьогодні росія продовжує знищувати наш народ. Та ми не припиняємо нашу боротьбу з агресором, ми допомагаємо зерном країнам, де і сьогодні існує поняття голоду, ми об'єднані і незламні на шляху до перемоги, – такими словами відкрив захід в.о.ректора ЧДТУ Олег Григор

Голова Черкаської обласної оганізації НСКУ, доктор історичних наук, професор, проректор з гуманітарно-виховних питань ЧДТУ Валентин Лазуренко зауважив, що нині на міжнародній арені триває активна боротьба про визнання Голодомору 1932–1933 рр. як геноциду. Науковець також зупинився у своєму виступі на темі Голодомору 1932-1933 рр. у дослідженнях краєзнавців Черкащини.

Своєю чергою кандидатка історичних наук, доцент, завідувачка кафедри історії та права ЧДТУ, член НСКУ Ірина Стадник, як приклад такої боротьби на міжнародному рівні, навела слова звернення Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до парламентів усіх держав із закликом підтримати Україну, визнавши штучний радянський Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом. «Мільйони людей померли від голоду на родючій українській землі. Скоюючи цей геноцид, Сталін хотів знищити український народ і зміцнити свій тоталітарний режим. Ми закликаємо парламенти всіх держав підтримати Україну сьогодні, зробивши простий політичний крок і визнавши штучний сталінський Голодомор 1932-1933 років геноцидом українців. Ми маємо покарати зло за всі попередні і нинішні злочини, адже непокаране зло з часом стає сильнішим», – наголосив у своєму зверненні 28 жовтня Дмитро Кулеба.

Трагедія Голодомору є однією з тем дослідження Центру усної історії, що діє при кафедрі історії та права Черкаського державного технологічного університету. Про свідчення очевидців, які пережили Голодомор розповіла кандидатка історичних наук, доцент, доцент кафедри історії та права ЧДТУ, член НСКУ Оксана Яшан, акцентувавши на важливості збереження національної памяті.

– Те, що дає нам пам’ять – є одним із джерел пізнання своєї історії, – зазначила Оксана Яшан.

Наприкінці заходу-реквієму учасники переглянули тематичні відео, на яких закарбовані сторінки нашої історії, яку зараз продовжують писати наші сучасники. Трагічні події, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; всі ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

За матеріалами пресслужби ЧДТУ.