БЕРЕЖІМО НАШУ СПАДЩИНУ

Таку назву має відкрита 16 грудня 2025 року в Черкаському обласному краєзнавчому музеї виставка фотосвітлин «Бережімо нашу спадщину». Вона підготовлена Черкаською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України у рамках Обласної програми підтримки творчих спілок Черкаської області на 2022–2026 роки і присвячена об’єктам культурної спадщини Черкащини.

На світлинах відображені об’єкти культурної спадщини Черкащини – унікального історико-культурного регіону України. Це – визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом українського народу: будинки, споруди, їх комплекси, що представляють особливу культурну цінність для сучасного і майбутніх поколінь. Даний статус означає, що вони з боку держави підлягають особливому захисту, спрямованому на збереження своєї автентичності.

Голова Черкаської обласної організації НСКУ Валентин Лазуренко зазначив, що мета заходу – візуальними засобами сприяти популяризації національної історико-культурної спадщини, розширенню знань різних верств населення, передусім молодого покоління, про унікальні пам’ятки Черкащини. Ознайомлення з експозицією виставки сприятиме виховуванню у жителів краю бережливого ставлення до своєї історичної спадщини як важливого чинника патріотичного виховання і формування почуття національної ідентичності. Важливим також вбачається популяризація визначних об’єктів культурної спадщини як складової складання позитивного іміджу Черкащини у інформаційно-туристичному просторі.

У відкритті виставки взяли участь заступник голови Черкаської облдержадміністрації Олександр Шамрай, громадський діяч, професор, засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко, начальник Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА Олександр Шабатін, ректор Черкаського державного технологічного університету Олег Григор, перший проректор ЧНУ ім. Б. Хмельницького Василь Мойсієнко.

Виставка світлин є пересувною і може демонструватись в закладах освіти, культури та інших локаціях. Координатор проєкту – Василь Мельниченко.

ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КРАЄЗНАЦІВ УКРАЇНИ ПРЕЗЕНТУВАЛА КРАЄЗНАВЧІ ВИДАННЯ

 

6 грудня в Черкаській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка відбулося засідання краєзнавчого клубу «Моя Черкащина», який модерував голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валентин Лазуренко та на якому презентовано краєзнавчу літературу, що побачила світ у 2025 році в рамках обласної програми підтримки книговидання за поданням обласної організації. Увазі присутніх представлено два випуски науково-популярного журналу «Краєзнавство Черкащини» і книгу «Академік Петро Тронько і Шевченків край».

Журнал облорганізації НСКУ «Краєзнавство Черкащини» («Краєзнавець Черкащини») започатковано у 1990 році. В перші роки через фінансові труднощі він виходив епізодично і лише з 2010 року, отримавши державну підтримку, він почав виходити регулярно двічі на рік.

Редактор видання Василь Мельниченко розповів, що в цьогорічних номерах журналу (№ 19 і № 20) вміщено 37 публікацій та інформативних матеріалів 28 авторів і 102 ілюстрації.

За усталеною традицією обидва часописи відкриваються рубрикою «Краєзнавча хроніка», яка є своєрідним літописом Спілки. У ній висвітлено найбільш важливі заходи і події у житті краєзнавчих осередків області впродовж останнього року.

Без перебільшення «Краєзнавство Черкащини» за час свого існування стало дієвою трибуною для широкого краєзнавчого загалу. Адже у ньому мають можливість публікувати свої краєзнавчі напрацювання як літописці-аматори, так і професійні дослідники, що взаємозбагачує краєзнавчу палітру краю. За наслідками краєзнавчих пошуків в основній рубриці журналу «Краєзнавчі студії» оприлюднено 14 грунтовних статей, у яких розкриваються різні сторінки історії краю. Відрадно, що серед авторів краєзнавчого часопису є науковці – наші земляки, які працюють в наукових установах та закладах освіти Києва, Харкова, інших міст України і не поривають зв’язків зі своєю малою батьківщиною, всіляко сприяють її вивченню та сучасній розбудові.

 

Серед них – присутній на презентації відомий громадський діяч, професор, засновник фонду «Рідна країна» Микола Володимирович Томенко. Він автор наукової розвідки «Діяльність та наукова спадщина Михайла Максимовича в контексті творення світогляду «українського світу» в ХІХ столітті», яка опублікована на сторінках журналу.

Окрім того читачів зацікавлять матеріали, що розміщені під рубриками «Літопис мужності», «Подвижники краєзнавства Черкащини», «Наш дайджест», «Документи і матеріали», «Книжкова полиця», «Вітаємо спілчан».

Учасникам засідання була представлена книга «Академік Петро Тронько і Шевченків край» (автор-укладач В. Мельниченко), яка присвячена непересічній постаті українського державного, наукового та громадського діяча Героя України, академіка П. Т. Тронька – визначного організатора пам’яткоохоронної роботи та краєзнавчого руху в Україні. Його з Черкащиною пов’язувала тісна співпраця, коли він обирався депутатом Верховної Ради України від Черкаської області і в інші періоди його багаторічної державної, наукової і громадської діяльності. Неодноразово бував у містах і селах краю, вивчав проблеми гуманітарної сфери, передусім пов’язані зі збереженням культурної спадщини. Особливу увагу приділяв Шевченківським місцям і Чигиринщині. Почесний громадянин Канева.

 

На засіданні краєзнавчого клубу виступив Микола Томенко, який впродовж багатьох років веде активну просвітницько-виховну діяльність і робить вагомий внесок у справу збереження національної пам’яті і підтримки української духовності та культурної спадщини. Він передав директору бібліотеки Людмилі Дядик добірку наукових та публіцистичних видань патріотично-просвітницького спрямування, які поповнять бібліотечні фонди головної книгозбірні Черкащини.

Багаторічний автор часопису «Краєзнавство Черкащини» директор наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Григорій Голиш привітав учасників краєзнавчого клубу і передав бібліотеці свої нещодавно видані книги.

Підбиваючи підсумки роботи краєзнавчого клубу «Моя Черкащина», заступник голови обласної державної адміністрації Олександр Шамрай наголосив на стратегічному значенні краєзнавства як важливої складової гуманітарної політики регіону та підкреслив роль бібліотек і краєзнавчих об’єднань як осередків збереження правдивої історії, підтримки наукових досліджень і передачі знань молодому поколінню. Він висловив вдячність усім, хто своєю працею сприяє розвитку краєзнавства на Черкащині.

Примірники презентованої краєзнавчої літератури надійдуть в основні книгозбірні Черкаської області, а електронні версії будуть розміщені в репозитаріях обласної бібліотеки імені Тараса Шевченка, наукових бібліотек університетів.

У Черкасах звідбулась VІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження», яку присвятили Богдану Хмельницькому

 

4 грудня 2025 рокуVІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція (з міжнародною участю) «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження», започаткована кафедрою історії та права, об’єднала в Черкаському державному технологічному університеті небайдужих до культурно-історичної спадщини та її збереження музейників, істориків, краєзнавців, філософів, архівістів, судових експертів, архітекторів, дизайнерів, етнографів, громадських діячів, аспірантів, студентів, вчителів, учнів із України, Польщі, Австрії, Німеччини та Великобританії.

Співорганізатором конференції від часу її започаткування є Національна спілка краєзнавців України.

Цьогорічну подію організатори присвятили видатному гетьману, державотворцю, політичному діячеві, полководцю, дипломату – Богдану Хмельницькому, чиє 430-річчя від дня народження світова спільнота відзначатиме 27 грудня (6 січня).

 

Урочисте відкриття події розпочалося з Гімну України у виконанні Марії Ткаченко, солістки вокального колективу ЧДТУ «Сила роду» під керівництвом народної артистки України Лідії Зайнчківської.Вокальний колектив ЧДТУ «Сила роду» виконав на конференції українську народну пісню «На городі верба рясна» – автентичний зразок музичної спадщини, збережений у фольклорних збірниках XIX–XX століть завдяки етнографам.

– Такі конференції надзвичайно важливі сьогодні, адже ми демонструємо світовій спільноті нашу культурно-історичну спадщину, показуємо, ким ми є – українці. Ми пишаємося своєю країною, нашою освітою, нашою культурою, нашою молоддю – студентами ЧДТУ, які є справжніми патріотами нашої держави. Вони – наше майбутнє. А ми повинні пам’ятати наше минуле, щоб створювати майбутнє, – наголосив у вітальному слові ректор ЧДТУ, доктор політичних наук, професор Олег Григор, побажавши учасникам конференції цікавої та плідної роботи.

 

Своєю чергою заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації, кандидат історичних наук, доцент, почесний краєзнавець України Олександр Шамрай, переказавши вітання від начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця, висловиввдячність Черкаському державному технологічному університету за ініціювання конференції «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» та цьогорічну присвяту наукового зібрання Богдану Хмельницькому.

– Тішить те, що в ювілейний рік, 430-ту річницю від дня народження Богдана Хмельницького, конференція присвячена постаті видатного гетьмана, його ролі в державотворчих процесах XVII століття. Це чудова нагода обмінятися думками, дослідженнями, напрацюваннями, поговорити про нашу національну ідентичність, яка об’єднує мову, традиції, культуру, – зазначив Олександр Шамрай, принагідно запросивши учасників конференції 27 грудня доєднатися до покладання квітів до пам’ятника гетьману України на площі Богдана Хмельницького у Черкасах.

За дорученням голови Національної спілки краєзнавців України, заступника директора Інституту історії України НАН України, доктора історичних наук, професора, член-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки і техніки України  Олександра Реєнта від краєзнавчої спільноти України учасників конфренції привітала Руслана Маньковська, перший зуступник голови Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник культури України.

 

Модератор конференції – доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, проректор з гуманітарно-виховних питань ЧДТУ, голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валентин Лазуренко зазначив, що тема конференції: «Богдан Хмельницький – видатна постать в історії українського державотворення: сучасний незаполітизований погляд на одного із батьків української нації» та присвячена 430-й річниці від дня народження видатного гетьмана, державотворця, політичного діяча, полководця, дипломата. 

Вчений, зокрема, зазначив: «Для кожного щирого українця і патріота своєї землі постать гетьмана України Богдана Хмельницького на сьогодні є уособленням державності ісправжньої нефальшивої любовідо рідного народу. Про визначні прояви непересічної особистості Богдана Хмельницького можна писати досить багато: державотворець, дипломат, військовий діяч. Стратег і тактик. Для своєї епохи, як писали його сучасники, він був «Богом даний вождем». Як за життя постать гетьмана була оповита багатьма легендами і міфами, так і після його смерті вона залишила по собі для нащадків чимало незрозумілого і втаємниченого, а в деяких аспектах обросла і фальсифікаціями.  

Сьогодні, коли в жорстокій боротьбі з рашизмом Україна виборює своє право бути державою вільною, незалежною і самостійною, суспільство, яке десятиліттями не цікавилось глибинно своєю історією – починає ставити собі запитання: а хто ж наші батьки української державності? І тут важливу місію відведено історикам, адже фахові проукраїнські дослідження розкривають нам особливості нашого українського державотворення, з акцентом на події, явища, персоналістику».

Валентин Лазуренко, на початку конференціїзауважив, що потужну науково-дослідницьку складову конференції забезпечили член-кореспондент НАН України, 18 докторів наук, 20 професорів, 36 кандидатів наук (докторів філософії), 9 академіків галузевих академій, 7 заслужених працівників України (освіти та культури)з Варшави, Відня, Мюнхена, Лондона, Києва, Переяслава, Кропивницького, Охтирки, Кам'янки, Харкова, Умані, Житомира, Тального, Чигирина, Ніжина, Кам'янки Дніпровської області, Ромнів, Сторожинця Чернівецької області, Черкас.

Загалом, 127 авторів (співавторів) з України, Польщі, Німеччини, Великої Британії надали 110 статей для збірника матеріалів конференції, які отримали в день конференції усі учасники: представники Інституту історії України НАН України, Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України, Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Національної спілки краєзнавців України, Державного архіву Черкаської області, Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», Національного історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», Шевченківського національного заповідника, Національного музею «Чорнобиль», Кам’янського державного історико-культурний заповідника, Черкаського обласного краєзнавчого музею, Суботівського історичного музею (відділ Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»), Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею, Комунального закладу «Охтирський міський краєзнавчий музей», філіалу «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Комунального закладу «Черкаський обласний центр робот з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради» Черкаське територіальне відділення Малої академії наук України, Національної спілки краєзнавців України, Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка, Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації, RoyalCollegeofArt (London, UK), VIZJAUniversity, Варшава, Польща, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Національного університету цивільного захисту України, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Українського університету імені Михайла Драгоманова, Українського Вільного Університету (Мюнхен, ФРН), Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Черкаського державного технологічного університету, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Ніжинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 7, Сторожинецької гімназії Чернівецької області, Тальнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2, Тальнівського будинку дітей та юнацтва, КЗ «Дитячий екологічний центр» Кам’янської міської ради Дніпропетровської області, Фонду «Рідна країна», Громадської організації «Національна академія наук вищої освіти України».

Про важливість збереження та примноження історико-культурної спадщини, про роль Богдана Хмельницького в державотворенні, про відновлення історичної правди, яка покликана формувати культурний світогляд, патріотизм і почуття національної гідності, протидіючи російській пропаганді, у своїх вітальних виступах говорили: ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур, доктор філологічних наук, професор Університету VIZJA (м. Варшава, Республіка Польща) та Таврійського державного агротехнологíчного університету імені Дмитра Моторного Ян Капранов; докторка філософії (соціальні науки), доцентка Університету VIZJA (м. Варшава, Республіка Польща) Божена Івановська; докторка історичних наук, професорка, керівниця Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України Руслана Маньковська, директор Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею, заступник голови Кіровоградської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Борис Шевченко, доктор історичних наук, професор, перший віцепрезидент з аналітичної та видавничої діяльності, академік-секретар відділення масової комунікації ГО «Національна академія наук вищої освіти України» Віктор Шпак, докторка історичних наук, професорка, заслужена діячка науки і техніки України, директорка Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон, докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі Валентина Молоткіна, очільниця Комунального закладу «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради Ірина Собко.

 

Про державотворчу роль Богдана Хмельницького в оцінках українських істориків у своєму виступі акцентував голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валентин Лазуренко.

 

Пленарне засідання презентацією «Богдан Хмельницький – образ-символ нації» розпочав доктор історичних наук, професор, завідувач Навчально-наукової лабораторії експертизи культурно історичних цінностей Історичного факультету Українського університету імені Михайла Драгоманова Олександр Потельчак. Про деміфологізацію постаті гетьмана Богдана Хмельницького в українській філателії та пам’ятній нумізматиці у своєму виступі говорив кандидат історичних наук, доцент, директор Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Григорій Голиш. Своєю чергою докторка історичних наук, професорка, керівниця Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України Руслана Маньковська присвятила свою доповідь інтеграції наукових методів у дослідження нерухомої спадщини під час війни.

 

Проблемні питання про стан розроблення історико-архітектурних опорних планів в Черкаській області порушив начальник відділу містобудівної діяльності та містобудівного кадастру Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації Михайло Клименко. Докторка політичної економії, секретар Українського Вільного Університету, м. Мюнхен, ФРН Лілія Бондаренко акцентувала увагу навидавничій діяльності Українського вільного університету в Мюнхені як інструменту публічної дипломатії та кризового управління національною ідентичністю (1945–2025 рр.). Заслужена працівниця культури України, директорка комунального закладу «Охтирський міський краєзнавчий музей» Людмила Міщенко виступила з промовою «Терновий оберіг пам'яті», присвяченою 185-річчю від дня народження Олександра Твердохлєбова. Про створення інклюзивно-освітнього простору в експозиції музею Богдана Хмельницького у межах проєкту «Доступна історія» розповіла завідувачка відділу «Музей Богдана Хмельницького» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Ольга Пискун.

 

Після пленарного засідання учасники конференції працювали у чотирьох тематичних секціях: «Культурно-історична спадщина у цифрову добу: атрибуція, вивчення, правовий захист і збереження цінностей, інновації доступу і комунікацій, генерування об’єктів»; «Український державотворець Богдан Хмельницький і його епоха»; «Заповідники, музеї та музейні колекції у сучасному культурно-історичному вимірі»; «Актуальні питання історії України. Краєзнавчі дослідження локальної історії».

 

Упродовж роботи конференції діяла виставка художніх робіт «Квітковий код нації» черкаської мисткині та художниці Олени Кононенко та виставка літератури «Богдан Хмельницький – видатна постать в історії українського державотворення», до 430-ої річниці від дня народження видатного гетьмана, державотворця, політичного діяча, полководця, дипломата.

 

VІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» до 430-річчя від дня народження видатного гетьмана, державотворця, політичного діяча, полководця, дипломата Богдана Хмельницького вчергове стала відкритою платформою для фахового діалогу та взаємного обміну ідеями.

 

Захід об’єднав науковців, освітян і дослідників задля спільних напрацювань у сфері виявлення, вивчення, збереження, примноження та популяризації культурно-історичних цінностей України, відновлення історичної справедливості, зокрема щодо видатних постатей в державотворенні, яким був Богдан Хмельницький, зміцнення національної свідомості й ідентичності, а також протидії російським фейкам і пропаганді.

 

Співорганізаторами конференції виступили: Міністерство освіти і науки України, Черкаський державний технологічний університет (кафедра історії та права), Державний архів Черкаської області, Національна спілка краєзнавців України, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Національний університет цивільного захисту України, Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Кам’янський державний історико-культурний заповідник, Черкаський обласний краєзнавчий музей, Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей, Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка, Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» та Громадська організація «Національна академія наук вищої освіти України».

 

Очільники краєзнавців Черкащини долучились до роботи Всеукраїнської науково-практичної конференції присвяченій Голодоморам на території України

 

10 листопада 2025 р. в м. Києві у онлайн-офлайн форматі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція  «Політика геноциду в Україні: Голодомори 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років».

Конференція організована кафедрою теорії, історії та філософії права Національної академії внутрішніх справ. Долучились до конференції та виступили з доповідями краєзнавці, науковці кафедри історії та права Черкаського державного технологічного університету: доктор історичних наук, професор, проректор з гуманітарно-виховних питань, голова Черкаської обласної організації НСКУ Валентин Лазуренко (тема виступу: «Національна трагедія України Голодомор 1932–1933 років на Черкащині: краєзнавча складова дослідження») і кандидат історичних наук, професор, перший заступник голови Черкаської обласної організації НСКУ Василь Мельниченко (тема виступу: «Голодомор 1932-1933 років у публікаціях краєзнавчих видань»).