Черкаські студенти знайшли скіфське золото
На початку серпня студенти-історики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького під час археологічних розкопок в Корсунь-Шевченківському районі виявили цікаві пам’ятки скіфського періоду і серед них – прикраси із золота.
Розповідає директор навчально-наукового інституту історії і філософії університету, кандидат історичних наук, професор Василь Миколайович Мельниченко:
– Передусім хочу зазначити, що археологічні дослідження є важливою складовою університетської підготовки фахівців історичного профілю. З початку 1990-х років студентські археологічні експедиції нашого навчального закладу працюють на території Черкащини, досліджуючи різні періоди давньої історії краю.
Цього року студенти-історики інституту історії і філософії вели розкопки скіфського кургану ІV ст. до н.е. поблизу села Нетеребки Корсунь-Шевченківського району. Донедавна він вважався козацькою могилою, а насправді виявився усипальницею знатного скіфа, якому були підвладні навколишні землі.
В процесі розкопки поховання з’ясувалося, що воно зазнало пограбувань – два в давній період, а одне в пізніші часи. Однак значна частина його уціліла, що дало змогу виявити чимало важливих з наукової точки зору знахідок. Зокрема, знайдено металеві і кістяні ножі, набір стріл в колчані, намисто, розбиту зернотерку. Викликають інтерес рештки розбитого посуду з клеймом, ймовірно, грецького міста Гераклея Понтійська, що підтверджує економічні зв’язки Поросся з античним світом.
Зрозуміло, що найбільшою несподіванкою стало виявлення золотих речей (вперше в університетській практиці). Спочатку студенти натрапили на шийну гривню (обруч) – дротоподібну золоту прикрасу завдовжки майже 50 см і вагою близько 180 грамів. Вона була схована в тайнику під дном поховання. Наступна знахідка – налобна діадема із зображенням грифона.
Обидві знахідки із золота згідно чинного законодавства передані на зберігання в державну установу – обласний краєзнавчий музей. Їх ще належить належним чином, як і інші знахідки, обстежити в камеральних умовах, співставити з іншими відкриттями цього періоду, якомога точніше встановити дату. Але вже зараз можна говорити про те, що виявлені знахідки є переконливим доказом того, що у скіфський період землі сучасної Черкащини були заселені як місцевим землеробським населенням, так і прийшлими скіфськими племенами.
Ми раді, що найвагоміші в своєму житті відкриття наші студенти зробили саме в рік 20-річчя Незалежності України. Добре й те, що цікаві і цінні знахідки не потрапили до рук ,,чорних” археологів, які, на жаль, наносять великої і непоправної шкоди культурній спадщині.
Взагалі для вивчення археології, як і інших історичних дисциплін, у нашому навчально-науковому інституті створені належні умови. Понад десять років діє археологічна лабораторія. Предметом особливої гордості є унікальний музей, фонди якого налічують близько 30 тис. речових експонатів. Понад 1 тис. з них представлена в експозиції, яка є однією з найповніших серед музеїв вищих навчальних закладів України.
Археологічний сезон для студентів-істориків Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького завершився. А попереду їх чекають нові пошуки і відкриття, нові успіхи. |