|
Краєзнавці долучились до Симоненківського літературного вечора Незламний Василь Симоненко. Цьогоріч геніальному поету і національному пророку виповнилося б 91 рік. В поетові жила лицарська жертовна сила національного духу. 7 січня 2026 р. в Черкаській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка панувала особлива атмосфера родинного тепла, щирості й глибокої поваги до слова. Саме тут відбувся традиційний Симоненківський літературний вечір – світле й душевне свято вшанування Василя Симоненка, яке у Черкасах проводиться вже 41-й раз. Це був вечір живого слова і живої присутності Поета – того, чия поезія й сьогодні болить, підтримує, окрилює, навчає людяності та відповідальності за свою країну. Симоненкове слово знову зібрало повну залу шанувальників, доводячи: його любов до Батьківщини, прямота, щирість і внутрішня свобода залишаються надзвичайно потрібними нам сьогодні. Голова конкурсної комісії Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, член Національної спілки краєзнавців України Володимир Поліщук тепло привітав цьогорічних лауреатів премії. У номінації «За кращий художній твір» відзнаку отримала поетеса з Черкас Катерина Вербівська за книгу «Нестишиме» – глибоку, тонку, емоційно насичену поезію, у якій відчувається внутрішня правда й жіноча сила слова. У номінації «За кращу першу поетичну книгу» лауреатом став 18-річний поет з Ірпеня Богдан-Любомир Притула за збірку «Осколки» – болісно чесну, щиру й дорослу не за віком поезію, що промовляє голосом покоління, загартованого випробуваннями. Зі щирим вітальним словом до лауреатів і гостей заходу звернувся заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації Сергій Сверчков, побажавши нових творчих здобутків, натхнення та сили слова, сповненого любові до України. Особливо душевною частиною вечора стали виступи лауреатів цієї ж премії – літературознавця, поета, перекладача, публіциста, доктора філологічних наук, професора Василя Пахаренка; поетеси, прозаїкині, літературознавиці та педагогині Валентини Коваленко; поетки й перекладачки Наталії Горішної. У їхніх словах звучали глибокі роздуми про силу поезії, силу духу, про людяність і моральну висоту Василя Симоненка. В. о. директора обласної бібліотеки для юнацтва імені Василя Симоненка Федір Пилипенко від імені колективу тепло привітав свою колежанку пані Катерину Вербівську з важливою творчою подією та побажав нових злетів і щасливої поетичної дороги. Чудовим доповненням до вечора-ушанування стали натхненні музичні виступи Камерного хору «Канон» об’єднання художніх колективів Черкаської обласної ради, Заслуженої артистки України Наталії Мамалиги та ансамблю народної музики «Росава» Черкаської обласної філармонії. Особливо зворушили глядачів учениці театральної студії «РапсоДія» Черкаської дитячої школи мистецтв імені Валентина Талаха — Олександра Лесько та Марія Ліфер, які під керівництвом Анни Куриленко майстерно виконали уривок із казки Василя Симоненка «Подорож у Країну Навпаки». До заходу долучилися і краєзнавців Черкащини, зокрема, і голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, проректор з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету, доктор історичних наук, професор Валентин Лазуренко, який щиро привітав талановитих поетів – черкащанку Катерину Вербівськуі Богдана-Любомира Притулу з Ірпеня із присудженням їм щорічної Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка. Цього дня Симоненко знову об’єднав черкасців – різних за віком і досвідом навколо головного – любові до правди, до людини, до України. І поки звучить його слово, поки народжуються нові поети, які говорять чесно і по-справжньому – Василь Симоненко залишається з нами! Назавжди! Дякуємо ЗСУ за можливість пошановувати поетів – символів національного духу незламності! ПАМ’ЯТАЄМО – ПЕРЕМАГАЄМО! За матеріалами пресслужби Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка |











