НСКУ

В Кам’янці відбулася ХХІ науково-практична краєзнавча конференція “Історія рідного краю в контексті історії України”

18 квітня 2025 р. в Міжнародний день пам’яток та визначних місць, у рік 100-річчя заснування Національної спілки краєзнавців України, відбулася ХХІ науково-практична краєзнавча конференція “Історія рідного краю в контексті історії України”.

 

 

Вітання учасникам конференції надійшли від Олександра ШАМРАЯ, заступника голови Черкаської обласної державної адміністрації, голови Кам`янської районної організації Національної спілки краєзнавців України, кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та права Черкаського державного технологічного університету, Валентина ЛАЗУРЕНКА, голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника освіти України, проректора з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету, Анатолія МОГИЛКИ, начальника відділу освіти, культури, молоді і спорту Кам’янської міської ради, вчителя історії, вчителя вищої категорії, вчителя-методиста, який також передав найкращі побажання дослідникам історії рідного краю від міського голови Володимира ТІРОНА.

У конференції взяли участь 25 краєзнавців. Теми наукових досліджень були найрізноманітнішими. Найбільше наукових доповідей і повідомлень, дослідники присвятили ролі рідного краю та особистостей у повномасштабній російсько-українській війні 2022–2025 років, полеглим захисникам, тим, хто і зараз захищає країну від рашистів, волонтерам і мирним людям, які допомагають військовим боронити Україну.

До болю пекучою стала доповідь “Воїни світла, бійці легендарної 110 ОМБр ім. генерала-хорунжого Марка Безручка, захисники Авдіївки, уродженці Кам'янщини. Світлій пам’яті Максима Бульби, Ігоря Гордієнка, Василя Мізерного, Віктора Темненка, Юрія Іванова, Руслана Тутаєва, Василя Будяка, Михайла Корнюка” Тамари ГОРДІЄНКО, наукового співробітника історичного музею Кам’янського державного історико-культурного заповідника. Зворушливо і щемко, на підставі офіційних документів і спогадів, розкрила тему “Українські добровольці на захисті держави: військовий шлях молодшого сержанта Сергія Кота” Наталія ПУГАЧ, старший науковий співробітник історичного музею заповідника, член Національної спілки краєзнавців України. Для Лілії ШРАМКО, вчителя історії, вчителя вищої категорії, вчителя-методиста КЗ “Кам'янський ліцей №1 Кам'янської міської ради Черкаської області” було не простою оприлюднити тему “Життя прожите недарма. Світлій пам’яті Рудешка Юрія Івановича” та обійтися без сліз і відчуття гіркої втрати, адже Юрій двоюрідний брат Лілії, з яким пройшли дитинство і юність, найщасливіші довоєнні роки. Леся БАНДУРА, вчитель історії та права вищої категорії, старший вчитель, заступник директора з виховної роботи Кам’янського закладу загальної середньої освіти №2 з поглибленим вивченням окремих предметів Кам’янської міської ради, хвилюючись, подала тему “Серце, віддане Україні: історія життя Черевка Дмитрія Васильовича”, адже слухачами її виступу, серед інших, були дружина загиблого Героя Тетяна Олегівна зі своєю матір’ю.

Тему “Мій край обпалений війною. Михайлівська територіальна громада у період повномасштабної російсько-української війни” ґрунтовно розкрила Вікторія ДОЛИНКА, учениця 10 класу КЗ «Михайлівський ліцей Михайлівської сільської ради Черкаської області», науковий керівник Олексій ШЕВЧЕНКО, вчитель історії цього ліцею.

Свої повідомлення “Герой у моєму житті: мій батько – захисник України Сергій Васильович Бражник” і “Сила та відвага: історія українського захисника Анатолія Миколайовича Козового” учениці 9 класу КЗ “Телепинський ліцей Кам’янської міської ради Черкаської області”, Вероніка БРАЖНИК, Марія ШАБЛИСТА, науковий керівник Світлана ЮРИЛО, заступник директора з виховної роботи, присвятили захисникам-односельчанам, які нині боронять Україну від ворога.

Визвольна боротьба на теренах краю від козаччини до сьогодення були розкриті у темах “Кам’янка в історії Холодноярського повстання 1918–1922 років” Юрієм ЛЯШКОМ, завідувачем історичного музею заповідника, членом Національної спілки краєзнавців України та “Події Української революції на території Кам'янщини в 1918 році” Всеволодом РИНКОВИМ, учнем 11-Б класу Кам'янського ліцею №1, наукові керівники Марина ПОЛІЩУК, вчитель історії, вчитель вищої категорії, вчитель-методист завідуюча історичним музеєм ліцею №1, член Національної спілки краєзнавців України, Лідія РУБАНОВИЧ, вчитель історії, вчитель вищої категорії, вчитель-методист.

“Історія виникнення топоніму “Пушкінська” в назві природного географічного утворення – Пушкінська скеля у місті Кам’янка Черкаської області” з такою науковою розвідкою виступила Алла ЄФРЕМЦЕВА, науковий співробітник наукового відділу охорони пам’яток історії і культури заповідника, член Національної спілки краєзнавців України.

Видатні постаті за часів новітньої доби постали у цікавих повідомленнях “Михайло Моргуненко: повернення із забуття” Анатолія МОГИЛКИ, який подарував альбом заповіднику із малюнками художника, “Юрій Якимович Голобородько – народний “травматолог” із села Вербівки” Анастасії НЕСЕНЕНКО, учениці 9 класу Телепинського ліцею, наукові керівники Тетяна СЕРДЮК, в.о. директора КЗ «Телепинський ліцей Кам’янської міської ради Черкаської області», Олександр ШАМРАЙ, “Богдана Моца – яскрава особистість, спортсменка, волонтерка, майстриня” Яни РАДЕЦЬКОЇ, учениця 10-Б класу, Кам’янського закладу загальної середньої освіти №2 з поглибленим вивченням окремих предметів Кам’янської міської ради, науковий керівник Інна МАХНО, вчитель географії та історії, старший вчитель закладу.

Шість тем було представлено у секції “Свідки часу: історії музейних артефактів (колекцій) і родинних реліквій”. З цікавим ґрунтовним дослідженням “Колекція канделябрів із фондів Кам’янського державного історико-культурного заповідника” виступила Тетяна ДЖУЛАЙ, мистецтвознавець, науковий співробітник фондів заповідника.

Всі матеріали конференції будуть надруковані у науково-популярному збірнику “Джерело ХХІ.

Від організаторів та співорганізаторів конференці щиро дякуємо всім її учасникам. Уклінна вдячність захисникам нашої країни за можливість проводити патріотичні заходи з вірою в непереборний дух нашого народу і довгоочікувану перемогу.

Галина Таран, директор Кам’янського державного історико-культурного заповідника

Відповіді на запитання краєзнавчої вікторини 2025 року

1. Як у скіфські часи називалась сумка для носіння стріл до луку?

Колчан або ту́ла.

2. Яку назву мала в народі найпоширеніша розмінна монета України ХVII ст.?

Ше́ляг або cолінг.

3. Який адміністративний статус мала Кам’янка на початку ХVII ст.?

Слобода.

4. Про яке знаряддя праці козаків сучасники говорили: «Вони нею (ним) володіють краще ніж шаблею!»?

Лопата або заступ.

5. Як називали місця виробництва пороху у козацькій Україні?

Майдани, поташі.

6. Як називалась місцевість, де був побудований Кам’янський спиртовий завод?

Рудня.

7. В якому році вперше в Кам’янці було побудовано церкву Пресвятої Богородиці?

У 1854 році.

8. Як називалась до 1917 року Кам’янська сірникова фабрика?

Сатурн.

9. З прізвищем якого українського письменника-повстанця пов’язана історія Кам’янки?

З Юрієм Горліс-Горський, справжнє ім'я Юрій Юрійович Городянин-Лісовський; псевдонім Горліс-Горський, Горський, Горлиця; у підпіллі Залізняк. .

10. Як під час Холодноярського повстання 1918-1922 років, повстанці називали ручні протипіхотні гранати Ф-1 («Лимонки»)?

Кукурудза.

11. В якому році був створений жіночий вокальний ансамбль під керівництвом Тимофія Онопи і чим він прославився?

У 1929 році. Виступав на олімпіадах у Києві, озвучував фільми на Одеській кіностудії, став ініціатором проведення першого в Україні свята пісні й танцю у Кам’янці в червні 1949 року.

12. В якому році проходив Всеукраїнський симпозіум скульпторів у Кам’янці і хто з українських митців брав участь у ньому? Які скульптури були створені? Де вони знаходяться?

У 2019 році. У рамках грантового проєкту «Кам’янська земля – край славетних героїв. У ньому взяли участь митці України – черкащанин Дмитро Бур’ян скульптура «Воїн УНР», киянин Михайло Горловий – «Холодноярська козачка Дуся Апілат (Євдокія Темна), киянин Кий Данилейко – «Дума про рідний край», черкащанин Віталій Дахівник – «Ментальні трансформації з елементами інтерактиву», представник Закарпаття Іван Дем’ян – «Вогонь Холодного Яру», киянин Іван Козлов – «Дума», івано-франківчанин Михайло Фреїв – «Пієта».

Знаходяться у «Сквері Героїв» біля історичного музею Кам’янського державного історико-культурного заповідника.

13. Назвіть автора пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні, що знаходиться на однойменній площі в центрі міста Кам’янка.

Іван Йосипович Лавріненко, член спілки художників та скульпторів України. Пам’ятник встановлений 8 травня 2017 року.

14. Який дитячий літературний конкурс письменник Данило Кононенко, уродженець Кам’янського краю, проводив у Криму і був його головою? Чи проводився конкурс після смерті нашого земляка?

Всеукраїнський дитячий літературний конкурс «Ми – діти твої, Україно!», Так. У місті Києві.

15. Яка книга письменника Пилипа Юрика, уродженця села Баландине, тематично пов’язана з російською агресією проти України і присвячена відважним українським захисникам?

«Чхаю на пупу».

16. Хто з наших письменників-земляків був шеф-редактором народознавчого журналу для дітей та батьків «Дивосвіт»?

Микола Іщенко, уродженець села Лузанівки. З 2002 року.

17. Хто з письменників, які народилися або бували чи жили в Кам’янці, найбільше творів присвятив Кам’янській землі? Назвіть кілька таких творів.

Данило Андрійович Кононенко, уродженець села Ребедайлівка. Це такі твори: «Признання»: За Тясмином синіє далина,

За Тясмином – земля до небокраю,

Красо моя! Я іншої не знаю,

В моєму серці ти навік одна.

«Вечори над Тясмином», «Річка мого дитинства», «Квітує сад вишнево-яблуневий», «У Кам’янці», «До Кам’янки», «Урочище Тростянка – давній ліс», «Де Кам’янки обвітрене каміння» та інші.

18. Хто з сучасних кам’янських письменників і, в якому році став (стала) лауреатом Всеукраїнського літературного конкурсу малих прозових форм ім. Василя Стефаника. Назвіть твір.

Таміла Петрівна Чупак, заступник директора Кам’янського державного історико-культурного заповідника з наукової роботи, композитор, поетеса, прозаїк, письменниця НСПУ. Оповідання «НОВОЗ’ЯВЛЕННЯ», 2023 рік.

19. Назвіть автора біографічної книги «Пів року в ув’язненні» та вкажіть обставини за яких вона була написана.

Наталія Давидава, уроджена Гудим-Левкович. Написала після Одеської в’язниці і смерті сина Кирила.

20. Назвіть роман Кароля Шимановського, відомого польського композитора, уродженця села Тимошівки, його головну героїню та її прототип.

«Ефеб» («Ефебос»). Головна героїня графиня Ланська, прототипом якої стала Наталія Давидова, художниця, колекціонерка, засновниця Вербівської артілі народних промислів.

21. Назвіть художника-земляка, автора графічних робіт «В краю мого дитинства».

Павло Якович Куценко, уродженець м. Кам’янка.

22. Назвіть відомого українського живописця-монументаліста, уродженця нашого краю, який став жертвою сталінських репресій?

Бойчукіст Кирило Васильович Гвоздик уродженець с. Ребедайлівка. Двічі підпадав під сталінські репресії і дивом залишився живим.

23. Який місцевий засіб масової інформації відзначатиме свій ювілей у 2025 році? Назвіть місяць і рік виходу першого номеру.

95-літній ювілей відзначатиме газета «Трудова слава», правонаступниця газети «Колективна праця», перший номер якої вийшов у жовтні 1930 року.

24. Назвіть дату відкриття історичного музею, який входить до складу Кам’янського державного історико-культурного заповідника. Хто сприяв відкриттю музею?

9 травня 1995 року. М.В. Татарінов, заступник голови Кам’янського райвиконкому, М.А. Шкаліберда, колишній директор літературно –меморіального музею О.С. Пушкіна і П.І. Чайковського, В.В. Бабенко, на той час директор музею, І.В. Брезінського, на той час бригадир будівельної бригади, всі працівники колишнього музею О.С. Пушкіна і Чайковського (Тепер меморіальний музей Зелений будиночок).

25. Хто з відомих музикантів, які неодноразово виступали у Кам’янці з концертами, отримали Національну премію ім. Т.Г. Шевченка у 2025 році?

Серед лауреатів Національної премії ім. Т.Г. Шевченка у 2025 році в номінації «Музичне мистецтво» відзначено скрипальку Богдану Іванівну Півненко за її концертні програми 2019–2024 років, яка неодноразово виступала в Кам’янці.

Переможцями вікторини в колективній номінації стали екскурсоводи історичного музею КЗ «Кам’янський ліцей №1 Кам'янської міської ради Черкаської області», учні 7-Б класу – Мілана ВАСЮРА, Денис БАБІЧЕНКО, Марк КОШЕЛЬ, Софія СІРА, Злата ЧИНКІВСЬКА, Назар ЧИНКІВСЬКИЙ, Дарина ЯРОШЕНКО, науковий керівник Марина ПОЛІЩУК, вчитель історії, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, завідуюча історичним музеєм, член Національної спілки краєзнавців України, класний керівник Тетяна ШАМРАЙ, вчитель хімії, вчитель вищої категорії, вчитель-методист.

В індивідуальній номінації найбільше правильних відповідей дав Артем ЛІВЕЦЬКИЙ, учень Комунального закладу «Михайлівський ліцей Михайлівської сільської ради Черкаської області», науковий керівник Ірина ЛІВЕЦЬКА, учитель української мови і літератури, бібліотекар.

Добре попрацювали індивідуально і надали більшість правильних відповідей на питання вікторини учні КЗ «Телепинський ліцей Кам’янської міської ради Черкаської області» – Костянтин СЕРДЮК, учень 5 класу, науковий керівник Тетяна СЕРДЮК, в.о. директора ліцею, Ольга ОСТАПЕНКО, учениця 6 класу, Андрій СІЛЕНКО, учень 10 класу, науковий керівник Світлана ЮРИЛО, заступник директора з виховної роботи, Іван ВОДОП’ЯНОВ, учень 8 класу, науковий керівник Олександр ПОГОРІЛИЙ, вчитель історії.

Оргкомітет висловлює щиру вдячність членам гуртка «Краєзнавець», учням 8-А класу Кам’янського закладу загальної середньої освіти №2 з поглибленим вивченням окремих предметів Кам’янської міської ради Святославу КРАВЧЕНКУ, Тарасу ЛАЗУРЕНКУ, Юлії ЛОЗІ, Таїсії МАГЛЬОВАНІЙ, Анні ЧАПЕНКО, Івану УШАКОВУ, науковому керівникові Інні МАХНО, вчителю географії та історії, старшому вчителю за велику пошукову роботу, хороші знання та любов до рідного краю.

За матеріалами сторінки у фейсбуці

Кам'янського державного історико-культурного заповідника