«НЕЧУЙ НА ПОЗВАХ ІЗ МОСКОВЩИНОЮ».

У Каневі відбувся всеукраїнський семінар до 185-ї річниці від дня народження І. Нечуя-Левицького

photo 2023-12-04 21-04-48-2

24 листопада 2023 р. голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Валентин Лазуренко долучився до роботиВсеукраїнськогонауково-практичного семінару «НЕЧУЙ НА ПОЗВАХ ІЗ МОСКОВЩИНОЮ», приуроченого 185-річчю із дня народження Івана Семеновича Нечуя-Левицького, що проходив у Шевченківському національному заповіднику в Каневі.

 

У події також взяли участь та виступили з доповідями доктор політичних наук, професор, український політик та громадський діяч, лідер громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко; народна артистка України, провідна акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, актриса і телеведуча Наталія Сумська; український літературознавець, старший науковий співробітник, завідувач відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України Сергій Гальченко; літературознавець, професор, голова Черкаської обласної організації Національної спілки письменників України Володимир Поліщук; співробітники Шевченківського національного заповідника на чолі з її очільницею, поетесею, літературознавицею, членкинею Національної спілки письменників України Валентиною Коваленко, яка модерувала захід; вчителі та учні шкіл області.

photo 2023-11-24 15-25-06-1

Іван Семенович Нечуй-Левицький народився 25 грудня 1838 р. у селі Стеблів на Черкащині. Пізніше у своїх творах письменник, етнограф, фольклорист, педагог у літературних творах з любов'ю оспівував мальовничу красу батьківської землі на річці Рось.

«Глянеш з корсунських гір, славних битвами Богдана Хмельницького… На тих горах скрізь козацькі могили. Весь край ніби якесь здорове кладовище, де похований цілий народ, де під безлічними могилами похована українська воля». Це ті слова, які зникли зі вступу до повісті Івана Нечуя Левицького «Кайдашева сім’я». Зникли, як пишуть дослідники творчості класика, всі згадки про козацьке минуле. Символічно, що не лише в СРСР, а навіть нині в Україні «Кайдашеву сім’ю» перевидають в обрізаному ще царськими цензорами варіанті, зводячи родинні сварки Кайдашів до смішних виявів «типового для всіх народів царської Росії побуту пореформеного села», а не страшних наслідків цілеспрямованого винищення української волі.

"Іван Семенович Нечуй-Левицький і Черкащина” – такою була доповідь голови Черкаської обласної організації НСКУ В.Лазуренка на даному всеукраїнському семінарі.

photo 2023-12-04 21-04-48-3

«Я народився... в містечку Стеблеві Київської губернії Київського повіту. Стеблів стоїть по обидва боки Росі в дуже гарному і оригінальному місці. Річка Рось тече з півночі і серед Стеблева круто повертає углом на схід сонця, вдарившись об високу, рівну як стіна, скелю Спас. Над самою скелею стоїть церква Спаса, а коло самої скелі впадає в Рось невеличка річка Боровиця. Наша хата стояла за Россю проти самої церкви...», – так починає свою автобіографію Іван Семенович.

Свою малу батьківщину Іван Нечуй-Левицький оспівав у всіх своїх творах, цим він відрізняється від інших письменників. Йому хотілося зберегти для прийдешніх поколінь згадку про незайманий світ навколишньої краси.

Наш видатний земляк цінував живу мову. Помічав іншомовні впливи і старанно їх уникав. І правильно робив.

Іван Нечуй-Левицький вірив у майбутнє України, навіть коли писав: «У нас що дурне і підле, те панує і жме, а що добре, те мусить терпіти і не сміє голосу подати».

photo 2023-12-04 21-04-48-4

Або ще кілька його мудрих міркувань:

• І я, і ти, і всі ми живемо чужим розумом, чуємо чужі думки. А я хочу мати особистий погляд на все, свою філософію, свій світогляд.

• Гніт над українською літературою та язиком в Росії – це велика московська помилка. Він викличе в українців протест і ненависть до Великоросії”.

• Людина без національності, як дерево без коріння, воно зачучверіє і всохне.

photo 2023-12-04 21-04-48-5

Наприкінці заходу, учасники одностайно резюмували, що необхідно лобіювати питання повного видання творів письменника, включення до навчальних програм старшокласників і студентства вивчення трактатів І.Нечуя-Левицького, де проблема українізації України як ніколи актуальна в контексті боротьби проти «обрусенія».

photo 2023-12-04 21-04-49-6

Микола СЛИНЬКО,

член Національної спілки краєзнавців України