Історія Черкаської обласної організації
Національної спілки краєзнавців України


logoВажливим етапом у відродженні та організаційному оформленні краєзнавчого руху на Черкащині стало створення 9 грудня 1989 року обласного краєзнавчого товариства (таке товариство існувало в Черкаській (Шевченківській) окрузі в 1920-х роках). На установчій конференції головою товариства було обрано заслуженого працівника культури України П.П. Сосу, заступником – лауреата премії імені Антоновича М.Ф. Пономаренка. До складу ради товариства увійшли також М.Є. Іщенко, Я.С. Воловик, В.Ф. Мицик, В.М. Мельниченко, В.І. Полтавець, Ф.А. Непийвода, М.І. Пшеничний та інші ентузіасти краєзнавчого руху.
Делегація краєзнавців Черкаської області взяла участь в установчому з’їзді краєзнавців України, що відбувся 27 березня 1990 року в Києві. В обговоренні актуальних проблем українського краєзнавства взяв участь представник Черкащини М.Є. Іщенко, який за дорученням делегатів краю підтримав утворення Всеукраїнської спілки краєзнавців, вніс пропозиції щодо організації її роботи.
Після утворення Всеукраїнської спілки краєзнавців Черкаське обласне товариство набуло статусу її обласної організації і надалі будує свою роботу на основі статуту Спілки.
Одним з перших конкретних заходів обласної організації стало проведення за участю правління  Всеукраїнської спілки краєзнавців, Міністерства культури України, Інституту історії України НАН України 6 – 7 лютого в Каневі науково-практичної конференції ,,Канівщині на шляхах виникнення козацької держави та проблеми збереження історичних ландшафтів”, яка поклала початок співпраці краєзнавців-аматорів з представниками академічної науки.
У справі організаційного зміцнення краєзнавчого руху на Черкащині та розширення його просвітницько-пошукових можливостей важливу роль відіграло започаткування науково-популярного видання ,,Краєзнавство Черкащини”, перший номер якого вийшов у 1990 році.
З метою підтримки краєзнавства та заохочення громадських дослідників історії Черкащини обласна рада і облдержадміністрація в 1994 році за клопотанням громадськості заснували обласну літературно-краєзнавчу (з 2001 року – краєзнавча) премію імені Михайла Максимовича. Нею відзначаються окремі автори (а з 2006 року і авторські колективи).
Важливе значення мало проведення 3 – 4 жовтня 1995 року в Черкасах VІІ Всеукраїнської наукової конференції ,,Історичне краєзнавство в Україні: традиції та сучасність”. Її організували Інститут історії України НАН України, Всеукраїнська спілка краєзнавців, Мінкультури України, Міносвіти України спільно з Черкаською облдержадміністрацією, Черкаським державним педагогічним інститутом, облорганізацією Спілки.
У червні 1996 року відбулася друга звітно-виборна конференція обласної організації Спілки. Головою правління облорганізації було обрано П.П. Сосу, заступниками – В.М. Мельниченка і М.Ф. Пономаренка.
В січні 2001 року головою правління обласної організації обрано В.М. Мельниченка. На третій (2003 р.) і четвертій (2008 р.) звітно-виборних конференціях його знову обрано головою правління, а заступниками – В.М. Лазуренка і М.І. Борща.
Демократичні засади краєзнавчого руху відкривають сьогодні перед дослідниками історії краю широкі можливості для прояву і реалізації своєї творчої ініціативи. Цікавий досвід краєзнавчої роботи напрацьовано в Лисянському і Чорнобаївському районах, чимало добрих справ на рахунку краєзнавців Звенигородщини, Золотоніщини, Канівщині, Умані, Тальнівщини, Чигиринщини, Шполянщини. Позитивний вплив на розвиток краєзнавства на Черкащині справляє співпраця з державними та громадськими організаціями, передовсім із закладами освіти, бібліотеками, історико-культурними заповідниками. Продовжена традиція проведення кожних два роки обласних науково-краєзнавчих конференцій. Перша (2003 р.) присвячувалася 50-річчю утворення Черкаської області, Друга (2005 р.) – 60-річчю Перемоги, Третя (2007 р.) – проблемам охорони пам’яток, зокрема реалізації державної програми ,,Золота підкова Черкащини”, Четверта (2009 р.) – 195-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка, П’ята (2010 р.) – 65-річчю Перемоги.
За участю обласної організації Спілки проведено Максимовичівські читання, конференції ,,Чигиринщина: історія і сьогодення”, ,,Григорій Храбан – археолог, історик України та краєзнавець Уманщини”, ,,Місце і значення Поросся в історії України”, ,,Документи державного архіву Черкаської області в краєзнавчих дослідженнях” та ціла низка інших науково-просвітницьких заходів. В цих заходах взяли участь науковці, краєзнавці-аматори з усіх міст і районів області, працівники музеїв, архівів, історико-культурних заповідників, вчителі, студентська і учнівська молодь, представники громадськості.
Посилилася співпраця із засобами масової інформації. Упродовж останніх років на каналі телекомпанії ,,Рось” регулярно виходять в ефір історико-краєзнавчі передачі ,,Моя Черкащина” і ,,У серці України”, а на обласному радіо – ,,Крізь призму історії”.
Спільно з обласним управлінням освіти розпочато реалізацію освітньо-краєзнавчого проекту з впровадження краєзнавчого компоненту в навчально-виховному процесі. Видано навчально-методичний посібник ,,Моя Черкащина” (В.М. Мельниченко)  для загальноосвітніх шкіл області, в якому висвітлюється історія краю, містяться методичні рекомендації. Побачив світ навчальний посібник ,,Історія Чигиринщини” (В.М. Лазуренко) для шкіл цього району. Краєзнавча тематика введена до програм курсової перепідготовки учителів усіх профілів в обласному інституті післядипломної освіти.
У Кам’янському та  Чигиринському районах систематично проводяться  учнівські науково-краєзнавчі конференції з наступним виданням їх матеріалів. Такі конференції є доброю школою науково-дослідної роботи, сприяють виробленню у юних краєзнавців уміння ведення наукових дискусій. Члени Спілки виступають головами журі, науковими керівниками і рецензентами учнівських наукових робіт на конкурсах Малої академії наук, де виходять переможцями та призерами обласних і Всеукраїнських конкурсів. Більшість з них потім стають здібними студентами, а згодом і науковцями.
Позитивний вплив на розвиток краєзнавства в області справляє співпраця з управліннями культури і туризму. Зокрема, активісти Спілки брали участь у розробці, а нині – у реалізації Державної програми ,,Золота підкова Черкащини” на 2006 – 2009 рр., згідно якої вперше у вітчизняній практиці здійснюється комплексна широкомасштабна робота з відродження історико-культурних центрів однієї, окремо взятої області.  
Завдяки спільній роботі з вищими навчальними закладами, передусім Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького, утверджуються як  наукові центри історико-культурні заповідники області, 4 з яких мають статус національних. У Каневі, Корсунь-Шевченківському, Чигирині, Умані традиційними стали науково-практичні конференції з актуальних краєзнавчих проблем.
У справі розгортання краєзнавчого руху важливу роль відіграє видання краєзнавчої літератури. Оригінальністю відзначаються видані останнім часом книги з історії сіл Крутьки (Б.О. Кіппа) – Чорнобаївського, Кузьмина Гребля (І.А. Сажієнко, К.І. Євтушенко) – Христинівського, Паланка (Л.С. Панченко) – Уманського районів, „Іван Піддубний – сила України” та ,,Історія Чорнобаївщини” (М.В. Приліпко), ,,Літопис міста Умань” (А.У. Коваль), ,,Сторінки з історії села Матусів” (І.В. Яхно), серія книг з історії спорту на Черкащині В.Б. Страшевича, колективні праці – двохтомний „Малий енциклопедичний словник Корсунщини”, енциклопедичне видання „Край козацький” про Лисянщину, ,,Подорож Златокраєм” про минувшину і сьогодення населених пунктів Золотоніського району (автори – Г.М. Голиш, Л.Г. Голиш і М.Ф. Пономаренко) та багато інших цікавих і оригінальних краєзнавчих праць.
Всього за роки незалежності в області побачило світ понад 250 краєзнавчих видань. В більшості  міст і районів створені узагальнюючі праці про їх історію. Члени Спілки – автори навчальних посібників з історії рідного краю для шкіл області.
Краєзнавці Черкащини – активні учасники редколегій таких  фундаментальних видань як ,,Книга пам’яті”, ,,Реабілітовані історією”, ,,Національна книга пам’яті жертвам Голодомору 1932–1933 років” та інших  суспільно значимих праць.
Надання спілці краєзнавців статусу національної справило стимулюючий вплив на розвиток краєзнавчого руху в області, виникненню нових краєзнавчих об’єднань. У травні 2009 року відбулася установча конференція Чорнобаївської районної організації НСКУ, яка засвідчила не тільки громадянську активність дослідників місцевої історії, а й підтримку з боку райдержадміністрації і районної ради, органів місцевого самоврядування. Заслуговує й ініціатива новоутвореної організації спілки (голова – М.В. Приліпко) щодо написання і видання впродовж наступних двох – трьох років історії кожного населеного пункту району, в тому числі й сіл, затоплених водами Кременчуцького водосховища.
Обласна організація Спілки тісно співпрацює з Інститутом історії України НАН України, гуманітарними кафедрами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Черкаського технологічного університету, Уманського педагогічного університету, обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, краєзнавчими музеями, історико-культурними заповідниками, бібліотеками та іншими закладами.
Активізації краєзнавчого руху на Черкащині сприяло надання Спілці статусу національної. В області триває робота з формування осередків на засадах творчої професійної спілки. На початок 2010 року квитки члена НСКУ отримало близько 100 членів спілки з Черкас, Умані, Сміли, Ватутіного, Кам’янського, Лисянського, Чорнобаївського та Звенигородського районів.
Сучасне краєзнавство на Черкащині характеризується урізноманітненням напрямків та форм дослідницько-пошукової та просвітницької роботи. В центрі уваги краєзнавців перебувають найбільш актуальні проблеми місцевої історії.