Премія імені Михайла Максимовича – нагорода подвижникам краєзнавчого руху
Взірцем відданості справі служіння українському народу і науці для краєзнавців Черкащини є життя і діяльність відомого уродженця краю Михайла Олександровича Максимовича. І цілком закономірно, що кожного року до дня народження вченого кращі з дослідників Черкащини відзначаються обласною краєзнавчою премією імені Михайла Максимовича.
Відзначаючи широкий діапазон і енциклопедичність наукових інтересів М.О. Максимовича, не можна обійти його ролі і особистого внеску у започаткування системних історико-краєзнавчих досліджень, які, по суті стали основою і відправною точкою українського краєзнавства. Зокрема, відразу після переїзду до Києва, він одним з перших істориків того часу розпочав краєзнавчі дослідження такого фундаментального напрямку регіональної історії як минуле історії міст і сіл України. Багато років М.О. Максимович ретельно збирав різні відомості історичного, топографічного, природно-географічного, демографічного та етнографічного характеру про окремі місцевості України. Він інтенсивно листувався з любителями старовини, які надсилали йому документи, різні предмети тощо. Вчений багато подорожував, відвідував села, міста, пам’ятки церковної та побутової архітектури. Спадщина М.О. Максимовича з минулого міст і сіл України включає велику кількість опублікованих статей та чернеток. У ,,Географических заметках”, які мають 60 сторінок рукописного тексту, ,,Выписках из золотоношской старины”, ,,Критических замечаниях, относящихся к истории Малороссии” та інших працях згадано 130 міст і сіл України (ці матеріали зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки імені Вернадського НАНУ). Аналіз зібраних М.О. Максимовичем матеріалів дає підстави зробити висновок, що він мав намір написати велику працю про історію міст і сіл України, намагався при цьому виробити певну систему опису населених пунктів. Всебічно досліджуючи самобутність регіонів України, М.О. Максимович особливу увагу приділяв вивченню рідної йому Черкащини. Звертався до вивчення полково-сотенного устрою часів козаччини, історії населених пунктів і монастирів, культурно-побутових народних традицій нашого краю, що знайшло відображення у багатьох його працях. Тому нинішнє покоління краєзнавців, широка громадськість Черкащини, свято шануючи пам’ять свого славного земляка, продовжує його справу, докладає усіх зусиль до вивчення і популяризації знань про свій край як важливого засобу громадянсько-патріотичного виховання. У своїй повсякденній роботі дослідники Черкащини, опираються не тільки на праці М.О. Максимовича, а й на сформульовані ним методологічні і теоретичні засади всебічного вивчення самобутності різних куточків України. Для усіх, хто на професійній чи аматорській основі досліджує свій край, М.О. Максимович завжди був і залишається прикладом для наслідування. Тому видається цілком логічним, що в перші роки незалежності в середовищі черкаської інтелігенції зародилася ідея увічнення пам’яті свого видатного земляка. Рівно А 15 вересня 1994 року, за ініціативи обласних організацій письменників і краєзнавців та науковців тодішнього Черкаського педінституту відбулися читання, присвячені 190-річчю від дня народження М.О. Максимовича. Саме на цьому заході була сформульована пропозиція про заснування обласної премії імені Михайла Максимовича для відзначення кращих дослідників і популяризаторів знань про Черкащину. Вже того ж року обласна державна адміністрація і обласна рада, враховуючи думку громадськості, заснували обласну літературно-краєзнавчу премію імені Михайла Максимовича. Враховуючи значно зрослий рівень і масштаби краєзнавчих досліджень та надаючи важливого значення ролі краєзнавства у справі громадянсько-патріотичного виховання, обласна державна адміністрація та обласна рада з 2001 року премію імені Михайла Максимовича присуджують не як літературно-краєзнавчу, а виключно краєзнавчу. З 2006 року за пропозицією обласної спілки краєзнавців до положення про премію сесія обласної ради внесла зміни, згідно яких переможці конкурсу на здобуття премії визначаються у двох номінаціях – для окремих авторів і для авторських колективів. Цілком слушним видається і внесене до положення доповнення про те, що роботи виконані на основі дисертаційних досліджень комісією не розглядатимуться. |