НСКУ

   У червні нинішнього року в Лисянці відбулося засідання координаційної ради з питань краєзнавства, що діє при районних органах влади. На захід було запрошено краєзнавців району, вчителів, бібліотекарів, усіх зацікавлених.

   Вели засідання заступник голови Лисянської районної ради Ярослав Попко та голова Лисянської районної організації «Витоки» НСКУ, доктор історичних наук, професор Володимир Щербатюк. У засіданні взяли участь: письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Василь Шкляр; кандидат юридичних наук, доцент, член НСКУ Юрій Сокур; кандидат філологічних наук, професор, член НСКУ Тетяна Конончук;, кандидат історичних наук, доцент Юрій Митрофаненко; голова Лисянської районної організації ВО «Свобода» Сергій Іщенко,; голова Лисянського козацького товариства ГО «Українське реєстрове козацтво» та голова Лисянської районної організації Товариства сприяння обороні (ТСО) України, член НСКУ Василь Коряк, та інші.

Учасники засідання біля районної ради. Зліва направо: С. Іщенко, В. Коряк, В. Щербатюк, Т. Конончук, Ю. Сокур, М. Лаврега, Ю. Митрофаненко

   Йшлося про проекти пам’ятника, що передбачається встановити у Лисянці на площі Миру на місці колишнього пам’ятника В. Леніну (доповідач – Михайло Лаврега); про розвиток краєзнавчого руху в Лисянському районі, представлення громадськості журналу «Добридень» № 28–29 та внесення ряду пропозицій щодо виконання в районі декомунізаційних законів (доповідач – Володимир Щербатюк); представлення документального фільму «Холодний Яр. Воля України – або смерть», знятого за ініціативи Всеукраїнської організації «Не будь байдужим!» (доповідач – учасник створення та науковий консультант фільму Юрій Митрофаненко).

   Краєзнавець Михайло Лаврега обгрунтував концепцію пам’ятника та представив варіанти проектів. В основу запропоновано покласти образ «Оранти», «Архангела Михаїла», «Сумуючого ангела» чи «Свічки пам’яті». За наслідками обговорення найбільше голосів набрав проект з образом Оранти; далі – сумуючого ангела, Архангела Михаїла, свічки в обіймах рук. Доповідач презентував також проект пам’ятника у вигляді «Тризуба з вічним вогнем». Письменник Василь Шкляр, професор Тетяна Конончук, історик Юрій Митрофаненко підтримали проект пам’ятника з образом Оранти. Разом з тим було запропоновано продовжити термін висунення та обговорення проектів пам’ятника.

   Сергій Іщенко подав ідею на місці площі Миру створити сквер у пам’ять Героїв небесної сотні, телевізійне табло, на якому транслювати історичні події, пов’язані з Лисянкою, з людьми, які загинули за незалежність України в різні часи.

Ю. Сокур, Т. Конончук, Ю. Митрофаненко, В. Щербатюк біля пам’ятника Т.Шевченку в Будищах Лисянського району.

   Говорячи про розвиток краєзнавчого руху в Лисянському районі, Володимир Щербатюк привітав присутніх із присвоєнням Лисянському районному історичному музею імені Т.Г. Шевченка та подякував з цього приводу керівникам району за розуміння необхідності такого кроку з метою патріотичного виховання підростаючого покоління. Висловив слова вдячності всім краєзнавцям, хто понад сім років сприяв вирішенню даного питання, ініційованого Черкаською обласною організацією НСКУ та активно підтриманого членами спілки «Витоки».

   В. Щербатюк презентував лисянській громаді громадсько-політичний, науково-популярний журнал «Добридень» № 28–29, передав його примірники до Лисянської районної бібліотеки та Лисянської наукової бібліотеки районного історичного музею імені Т.Г. Шевченка, надав примірники також членам спілки «Витоки», спонсорам видання та авторам публікацій; повідомив про демонтаж барельєфу М.І. Бушина з фасаду зазначеного музею, здійсненого напередодні В. Костенком за дорученням місцевої районної влади.

   На виконання в районі декомунізаційних законів, В. Щербатюк, оприлюднив звернення, адресоване голові Лисянської райдержадміністрації О.І. Вельбівцю, голові районної ради А.М. Лисичкіну , в.о. селищного голови Лисянки Т.П. Кошман, сільським головам, в якому йдеться про те, що Лисянська районна організація «Витоки» з пропозицією ліквідувати тоталітарний спадок СРСР, що залишився в селах району та Лисянці, зокрема, у назвах вулиць, провулків, площ, скверів тощо, повернути історичні назви. Зокрема:

   а) повернути перейменованому в радянський час хутору Жовтень (нині частині селища Лисянка) його історичну назву – Монастирок;

   б) замінити назву центральної вулиці Лисянки – вул. В. Леніна на назву «вулиця Гетьманський Шлях» (від хутора Жовтень (колишній Монастирок) до центру Лисянки – кола, що стикається з вул. Київською. Назва «Гетьманський Шлях» підкреслить особливість історії Лисянки, зокрема, ймовірне місце народження в Монастирку Б. Хмельницького;

   в) перейменувати в Лисянці вулиці та провулки: М. Щорса, Червоноармійська, С. Кірова, К. Ворошилова, Г. Котовського, О. Пархоменка та інші на назви, пов’язані з історією краю та його персоналіями: «вулиця полковника Максима Кривоноса», «вулиця Вільного козацтва», «вулиця отамана Сороки» [перший отаман Лисянської сотні Вільного козацтва 1918 р.], «вулиця імені Івана Слєщинського» [відомий польський та український математик, уродженець Лисянки], «вулиця імені Івана Макушенка» [відомий український художник], «вулиця гетьмана С. Опари [гетьман України, обраний у Лисянці] та ін., а також, пов’язані з іменами Героїв уродженців Лисянки, які загинули в боротьбі за Україну на сході та півдні нашої держави в період так званої «гібридної війни», розпочатої 2014 р.

Учасники засідання біля «Шевченкових яворів» у селі Будище Лисянського району. Зліва направо: О. Тарасенко, Ю. Сокур, Т. Конончук, В. Трохименко, Ю.Митрофаненко.

   Присутні погодились із пропозицією до органів влади, які згідно з діючим законодавством мають причетність до процесу перейменувань, тісно співпрацювати в даному напрямку з місцевими істориками, фахівцями з історії Лисянщини та сіл краю, членами Лисянської районної організації «Витоки» НСКУ.

   Учасникам заходу було представлено документальний фільм «Холодний Яр. Воля України – або смерть», знятий за ініціативи Всеукраїнської організації «Не будь байдужим!». Перед демонстрацією фільму виступив В. Щербатюк. Він відзначив, що в умовах революційних змін, що впроваджуються в державі Президентом, урядом та ВР України, воєнних дій на сході держави, задля єдності України сьогодні громадськість створює і презентує патріотичні фільми, видає наукові праці, проводить наукові семінари, круглі столи тощо. У Лисянці та районі потрібно унеможливити перебування на посадах колишніх учасників антимайданів. Відзначив, що дія повстанського комітету Холодного Яру 1918–1920 х років поширювалась і на терени Лисянщини, доходила до Богуславщини, тому нинішні жителі краю є нащадками тогочасних холодноярців – борців за волю України і нині мають бути достойними своїх предків, докласти максимум зусиль задля захисту української державності та єдності суспільства.

   Василь Шкляр наголосив на великому патріотичному значенні фільму, особливо за даних обставин, коли на сході України розгорнулась російсько-українська війна. Пригадав презентацію фільму в Києві в грудні 2014 р., на якій йому пощастило бути, відзначив великий інтерес до фільму з боку киян. Наголосив, що радіє з того, що до письменників старшого покоління нині долучається й молода когорта науковців, як-от Юрій Митрофаненко, у дослідженні історії Холодного Яру (Василь Шкляр – автор широко відомого роману «Чорний ворон. Залишенець»). Він наголосив, що історія Холодного Яру несе всьому населенню держави приклад героїзму і звитяги та має бути прикладом, як треба боротись за Україну, за кожну частинку рідної землі. Підкреслив, що українці здавна були сильні духом, витримають і нинішні випробування і обов’язково переможуть.

   Юрій Митрофаненко як учасник створення та науковий консультант фільму «Холодний Яр. Воля України – або смерть» розповів присутнім про історію його створення. Повідомив, що показ цього фільму в Лисянці – це перша його презентація на Черкащині. Раніше фільм було презентовано в Києві, в східних областях України – як мешканцям краю, так і військовим, які перебувають у зоні АТО.

   Після перегляду фільму відбулася цікава розмова, було ще багато запитань до Юрія Митрофаненка, який подарував копію фільму Лисянській районній раді для подальшої його популяризації.

   Під час зустрічі Тетяна Конончук як видавець презентувала своїм землякам унікальну, давно очікувану на Лисянщині книгу «Літературний світ» Юрія Лавріненка (1905–1987), уродженця с. Хижинці, що на Лисянщині, відомого літературного критика, культуролога, публіциста, дійсного члена Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку (США). Книгу склали тексти радіопередач Ю. Лавріненка на радіо «Свобода» із Нью-Йорка в 1959–1966 рр., в яких ішлося про українську культуру у світовому контексті. Примірники книги передано землякам для шкільної бібліотеки с. Хижинець та для наукової бібліотеки районного музею ім. Т.Г. Шевченка, районної бібліотеки. Книга містить потужний інформаційний, естетичний матеріал, засвідчує ще одну яскраву грань невтомної натури славетного вченого на ниві української духовності.

Тетяна КОНОНЧУК,
член НСКУ, професор