НСКУ

МАЛА АКАДЕМІЯ ВИХОВУЄ ПАТРІОТІВ РІДНОГО КРАЮ

Черкаському територіальному відділенню Малої академії наук України виповнилося 20 років. Воно розпочало свою роботу в 1993 р. Працювали три відділення: історичне, філологічне, фізико-математичне. В першому обласному конкурсі-захисті брали участь 49 учнів-членів МАН, а саме територіальне відділення мало близько десяти філій та осередків в містах і районах області.

З кінця 1990-х – на початку 2000-х рр., після виходу ряду нормативних документів щодо роботи з обдарованими дітьми робота відділення МАН значно активізується. Помітно зростає кількість учасників конкурсу-захисту наукових робіт, починають працювати всі відділення Малої академії наук: історико-географічне, філології та мистецтвознавства, хіміко-біологічне, фізико-математичне, обчислювальної техніки та програмування, науково-технічне.

У 2006 р. філії Малої академії наук діяли в усіх містах і районах. Вони  створювалися і працювали на базі позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, при  районних  відділах освіти. Кожного року кількість учасників    обласного етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту зростала і на початку 2000-х років складала  330 – 350 учнів-членів МАН щороку. До роботи у МАН залучено близько 120 осіб, з них: 5 докторів наук, 92 кандидата наук, 18 педагогів загальноосвітніх навчальних закладів, 5 педагогів позашкільних навчальних закладів.

Найбільше учасників давали  історико-географічне відділення (84 – 87 учасників) та відділення філології та мистецтвознавства (78 – 82 учасника). Фізико-математичне і хіміко-біологічне відділення мали трохи меншу, але стабільну кількість учнів (70 – 74 і 60 – 64 учасників відповідно).

Що стосується районів та міст області, то найбільшу кількість учасників постійно давали Черкаси, Сміла, Умань, Золотноша, Кам’янський та Корсунь-Шевченківський райони. Добре працювали Городищенський, Звенигородський, Канівський, Маньківський, Черкаський, Чорнобаївський, Шполянський райони, які  із року в рік мали відносно стабільну кількість учасників та призерів обласного етапу конкурсу-захисту МАН.

З лютого 2007 року територіальне відділення МАН трансформується в окремий структурний підрозділ Черкаського обласного Центру еколого-натуралістичної творчості – Малу академію наук учнівської молоді. Її керівником стає досвідчений фахівець роботи з обдарованою молоддю Н. О. Драник. З нею почали працювати  методисти: кандидат історичних наук Нераденко Т.М. – історико-географічне відділення, Розіна Н.В. – відділення філології та мистецтвознавства, Муренко В.В. – хіміко-біологічне відділення, Хоменко Л.М. – науково-технічне відділення, Власенко В.Л. –    фізико-математичне відділення, Бондаренко Ю.О. – відділення обчислювальної  техніки  та програмування. Згодом в МАН почали працювати Тєгін А.О. і Пасічник А.Л.  (відділення технічних наук),  Пустовіт Т.М. (хіміко-біологічне відділення), Зоря В.Г. (відділення філології на мистецтвознавства), Білогородський Ю.С. (відділення комп’ютерних наук).

          Увага колективу зосереджувалася на вирішення таких завдань як створення системи заочної (дистанційної) роботи з обдарованою сільською молоддю (через функціонування заочних профільних шкіл); налагодження співпраці із ,,Всеукраїнською віртуальною школою МАН”; науково-методичне забезпечення діяльності районних (міських) філій МАН; створення експериментальних майданчиків із проблем пошуку і підтримки науково обдарованої молоді. Важливе місце посідала співпраця з вищими навчальними закладами та академічними установами з проблем науково-методичного забезпечення роботи МАН.

Результати роботи Черкаського територіального відділення МАН у 2007 – 2013 рр. засвідчують його поступальний розвиток.

Науково-дослідницькою діяльністю в МАН охоплюється щороку близько 800 учнів 8 – 11 класів навчальних закладів області. З них – 85  % охоплено навчальним процесом у МАН. В останні роки спостерігається зменшення учнів загальноосвітніх навчальних закладів на 5 %. Натомість зросла кількість учнів-вихованців позашкільних навчальних закладів на 3 % та учнів ліцеїв, гімназій, спеціалізованих шкіл – на 2 %.  

Загалом протягом 2007 – 2013 рр. у обласному етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт МАН взяли участь понад 5000 тисяч старшокласників. Аналіз розподілу учасників цього етапу конкурсу за місцем проживання показав стабільне щорічне зростання кількості учнів із сільської місцевості та районних центрів (з 54 % у 2007 році до 64 % у 2013 році). Ця тенденція є наслідком проведення системної роботи в районах щодо популяризації науково-дослідницької роботи в МАН та залучення більшої кількості дітей сільської місцевості до цього виду діяльності.  Водночас є тенденція до зменшення кількості учасників конкурсу серед мешканців міст обласного підпорядкування (з 26 % у 2007 році до 18%  у 2013 році).

Сьогодні у складі Черкаського територіального відділення Малої академії наук України працює 12 відділень: мовознавства; літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства; історії; філософії та суспільствознавства; наук про Землю; технічних наук; комп’ютерних наук; математики; фізики і астрономії; економіки; хімії та біології; екології та аграрних наук. В них функціонують 64 наукові секції. Діяльність відділень координують 6 методистів МАН на чолі із заступником директора обласного Центру еколого-натуралістичної творчості, Малої академії наук учнівської молоді.Навчально-консультативні заняття на підставі укладених угод про співпрацю проводяться в 43 групах в Черкасах (на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Черкаського державного технологічного університету, інших навчальних закладів, установобласного центру) та в 22 групах в Умані (на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини).

Показовими є результати обласного етапу конкурсу-захисту учнівських наукових робіт МАН в 2013 році, в якому взяли участь команди учасників із 26 районів та міст області. Окремо була представлена команда від професійно-технічних навчальних закладів (10 учасників)та позашкільних навчальних закладів: Черкаського обласного центру еколого-натуралістичної творчості, Малої академії наук учнівської молоді (14 учасників),Центру туризму, краєзнавства, екскурсій та спорту учнівської молоді Черкаської міської ради (8 учасників), Уманського будинку дитячої та юнацької творчості (2 учасники), Уманської міської станції юних техніків Уманської міської ради (1 учасник).

На розгляд журі представили науково-дослідницькі роботи 662 конкурсанти, які виконали роботи у 63 секціях. Аналіз кількості учасників у відділеннях засвідчив, що найбільший інтерес учні проявили до проведення досліджень у секціях:історичне краєзнавство (33 учасники),українська мова (29 учасників),українська література (28 учасників),англійська мова (26 учасників),мистецтвознавство (25 учасників), світова література (24 учасники),фольклористика (21 учасник),хімія (21 учасник), релігієзнавство (21 учасник).Найменшу кількість науково-дослідницьких робіт подано у секціях:  економічна теорія, німецька мова,французька мова,кліматологія та метеорологія,селекція та генетика,безпека інформаційних та телекомунікаційних систем,науково-технічна творчість та винахідництво.

Члени журі конкурсу, до складу якого увійшли науково-педагогічні працівники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Черкаського державного технологічного університету, досвідчені працівники загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів області, відзначили широкий спектр наукової тематики, актуальність переважної більшості науково-дослідницьких робіт, належний рівень виконання наукових досліджень та оформлення робіт, особливо – високий рівень їх захисту.

Сьогодні у кожному районі області діють районні (міські) відділення Черкаського територіального відділення МАН України. В окремих районах і містах вирішено питання про створення районних та міських Малих академій

наук – у Смілі, Чорнобаї, Маньківці, Кам’янці, Черкаському районі.

Відрадно, що учасники конкурсів учнівських робіт з проблем краєзнавства мають не тільки високі кількісні показники, а й якісні. Відділення ,,Історія” Черкаського територіального відділення, в якому готуються роботи з краєзнавства, в 2010 та 2013 роках посідало перші місця в рейтингу серед областей України.

         Важливим чинником успішної роботи територіального відділення Малої академії наук є співпраця з Черкаською обласною організацією Національної Спілки краєзнавців України. Члени НСКУ є керівниками учнівських наукових робіт та виступають в ролі консультантів, беруть участь у роботі журі.

В практику спільної роботи з НСКУ та інших зацікавлених організацій  увійшло проведення масових краєзнавчих заходів, серед яких варто виділити щорічний обласний конкурс юних краєзнавців Черкащини, який проводиться в рамках обласного етапу конкурсу-захисту МАН з  метою активізації учнівського краєзнавчого руху як важливого засобу патріотичного виховання.

Його організаторами є територіальне відділення Малої академії наук України, навчально-науковий інститут історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, обласна організація Національної спілки краєзнавців України. У 2013 році проведено Четвертий обласний конкурс юних краєзнавців Черкащини, який присвячувався 500-річчю міста Чигирина.

Переможці і лауреати конкурсу нагороджуються грамотами  Черкаського територіального відділенням Малої академії наук України і Черкаської обласної організації НСКУ та бібліотечками краєзнавчої літератури. Нагородження здійснюється в ході проведення обласного етапу конкурсу-захисту –  на початку публічного захисту науково-дослідницьких робіт [6; 7].

Активну участь у конкурсах краєзнавчих досліджень беруть учні Черкас (17), Сміли (6), Золотоноші (6), Умані (5), Кам’янського (13), Чорнобаївського (8), Тальнівського (7), Черкаського (7), Катеринопільського (6), Чигиринського (6), Корсунь-Шевченківського (5), Городищенського, (4) Христинівського (4), Шполянського (4), Лисянського (3) та Уманського (3) районів.

Формуванню навиків краєзнавчих досліджень сприяє участь школярів у краєзнавчих конкурсах і конференціях, які проводяться в різних містах і районах Черкащини. Наприклад, районні учнівські науково-краєзнавчі конференції в Кам’янці, міські в Смілі, учнівські краєзнавчі конференції ,,Чигиринщина в історії України” в селі Суботів, краєзнавчі конференції ,,Велич Чигиринського краю” в  Чигирині, ,,Залізнякові читання” в Медведівці. За наслідками більшості таких заходів видаються збірники їх матеріалів.

Самостійним напрямом краєзнавчої роботи з учнями є організація і проведення літніх археологічних експедицій, під час яких учні-члени МАН беруть участь у розкопках відомого поселення доби нео-енеоліту Молюхів Бугор поблизу села Новоселиця Чигиринського району, а пізніше, протягом навчального року, вивчають знайдені археологічні колекції та досліджують результати розкопок в кабінетних умовах.

У розкопках поселення манівці беруть участь з 1999 року. Протягом 13 польових сезонів, вони разом з черкаськими школярами та київськими студентами, розкопали понад 1100 кв. метрів  поселення, відкрили та дослідили цікаві об’єкти – «рів», систему «стовпів», давній могильник з 6 похованнями, сліди жител неолітичного періоду, житлово-господарський комплекс енеолітичної доби, велику кількість господарських ям різних історичних періодів, ін. В ході розкопок було знайдено понад 115 тисяч знахідок, які досить яскраво характеризують матеріальний комплекс мешканців Потясминня в V-ІІІ тисячоліттях до н.е. Вони представлені неолітичною та енеолітичною керамікою, крем’яним інвентарем, виробами з каменю, рогу, кістки, міді. До унікальних знахідок відноситься: глиняні статуетки –  вепра, зубра, собаки (або бика), коня;  перші мідні вироби –  ніж, шило, проколка;  та ін.

Окрім археологічних розкопок, учні-члени МАН в ході експедиції здійснюють польові етнологічні та історичні дослідження за темами, обраними для вивчення в Малій академії наук України.

Після експедиції, вже під час навчального року, школярі здійснюють камеральну обробка колекцій з поселення у кабінетних умовах (навчальному класі) за такими формами: складання колекційного опису; шифровка знахідок; проведення реставраційних та відновлювальних робіт; малювання знахідок, складання таблиць за окремими категоріями; фотографування знахідок, складання фототаблиць в електронному вигляді; підготовка знахідок для зберігання в музейних фондах (додаткове миття, сушіння, очистка та ін.); упаковка знахідок  та приготування колекції до транспортування до місця постійного зберігання.

За час існування територіального відділення МАН в області умілими педагогами і організаторами краєзнавчої роботи серед учнів зарекомендували себе Безверха Т.М. – заступник директора, учитель історії Кам’янського еколого-економічного ліцею; Боїн Л.М. – директор, вчитель історії Шполянського навчально-виховного комплексу ,,Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2 – ліцей”;  Ганіч Г.В. – вчитель історії Уманської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. № 3; Дяченко Г.В. – вчитель історії та правознавства Чигиринської загальноосвітньої школи  І – ІІІ ст. № 1 імені Богдана Хмельницького; Заїка В.М. – вчитель історії Золотоніської спеціалізованої школи № 2 інформаційних технологій; Колесник Л.В. – вчитель української мови і літератури Косенівського навчально-виховного комплексу; Кравченко О.А. – вчитель історії Чигиринського навчально-виховного комплексу ,,Дошкільний навчальний заклад – спеціалізована школа І – ІІІ ст.     № 2 “; Кропивка Н.В. – вчитель географії Дубіївської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст.; Лазуренко В. М. – професор Черкаського державного технологічного університету; Логвиненко Л.В. – вчитель історії Зарічанського навчально-виховного комплексу ,,Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа  І – ІІІ ст.”; Любива Н.Г. – учитель історії Чорнобаївської гімназії; Міняйло О.О. – вчитель географії  Тальнівського економіко-математичного ліцею; Нераденко Т.М. – методист Черкаського територіального відділення Малої академії наук України, кандидат історичних наук; Плотнікова О.В. – вчитель історії Смілянської спеціалізованої школи І – ІІІ ст. № 5; Середенко Л.І. – вчитель географії Червонослобідської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. № 2; Следь І.І. – вчитель історії Чорнобаївської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. № 2; Сторожук Г.В. – вчитель української мови та літератури Єрківської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів;Тютюнник А.В. – вчитель  української мови і літератури Бубнівсько-Слобідського навчально-виховного комплексу; Цапенко Г.О. – вчителю історії Смілянського навчально-виховного комплексу ,,Загальноосвітня школа І – ІІІ ст. – колегіум”; Чорненко Л.І. – вчитель української мови і літератури Чорнобаївської гімназії; Шамрай О.Г. – начальник відділу освіти Кам’янської райдержадміністрації, вчитель-методист Кам’янської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. № 1,  кандидат історичних наук; Шевченко Г.С. – вчитель історії Черкаського гуманітарно-правового ліцею; Щербина М.М. – вчитель історії Черкаської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. № 32; Юлдашева Л.П. – вчитель художньої культури Тальнівського економіко-математичного ліцею; Янворська Л.А. – вчитель історії Єрківської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. та інші.

На допомогу вчителям та юним краєзнавцям видається та направляється до бібліотек області краєзнавча методична та науково-популярна література. Вона готується за різними напрямками краєзнавчої, музеєзнавчої, пам’яткоохоронної, туристичної діяльності, по роботі з талановитою молоддю в системі позашкільної освіти і Малій академії наук України [13]. Серед останніх, які наочно ілюструють співпрацю МАН з черкаським краєзнавством слід назвати: Навчальна програма “Золота підкова Черкащини” (краєзнавчий факультатив для ЗОНЗ та краєзнавчий блок до програм ПНЗ).  Методична розробка. – Черкаси, 2006. – 64 с.; Краєзнавчий залік в навчально-виховній діяльності Центру туризму, краєзнавства, екскурсій та спорту учнівської молоді міста Черкаси. Методичні рекомендації. – Черкаси, 2007. –  78 с.; Програма краєзнавчого гуртка історико-географічного відділення Малої академії наук. – Черкаси, 2007. – 39 с.; Учнівська краєзнавча школа Малої академії наук Центру туризму, краєзнавства, екскурсії та спорту учнівської молоді // програмне забезпечення, досвід роботи, методичні рекомендації. – Черкаси, 2009. – 52с.; Тези учасників ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту МАН 2003-2009 рр. в історико-географічному відділенні. Черкаська область. – Черкаси, 2009. – 74 с.; Навчально-комунікативний тренінг в Малій академії наук / програма, електронні презентації/. Методична розробка.  – Черкаси, 2010. – 114 с.; Навчальна програма ,,Археологи-краєзнавці”. – Черкаси, 2011. – 134 с.; Археологія Черкащини.Посібник-довідник. – Черкаси, 2011. – 307 с.;  Методичні рекомендації щодо організації та проведення літньої археологічної експедиції учнів-членів Малої академії наук України (на прикладі експедиції ,,Молюхів Бугор”). – Черкаси. 2012. – 54 с.; Археологія Чигиринини. Науково-популярне видання. – Черкаси. 2012. – 505 с.; ін. [14; 15]. З цією літературою можна ознайомитися в бібліотеках міста та у Черкаському територіальному відділення МАН України.

Отже, Черкаське територіальне відділення Малої академії наук України є надійним партнером Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України та активним учасником краєзнавчого руху Черкащини. Воно залучає учнівську молодь до проведення наукових краєзнавчих досліджень, до участі у конкурсах, конференціях, експедиціях, сприяє краєзнавчій освіті і вихованню патріотів рідного краю і України.

Тетяна НЕРАДЕНКО,

методист Черкаського

територіального відділення МАН України,

кандидат історичних наук, член НСКУ