НСКУ

РАДЯТЬСЯ КРАЄЗНАВЦІ ЛИСЯНЩИНИ

З ініціативи Лисянської районної організації Національної спілки краєзнавців України (спілка ,,Витоки”) краєзнавців 23 серпня 2013 року у Лисянці відбулось чергове засідання Єдиної координаційної ради з питань краєзнавства, що діє при районних органах влади. Окрім місцевих краєзнавців в засіданні взяли участь науковці з Києва: В.М. Щербатюк – професор кафедри історії держави та права Національної академії внутрішніх справ (голова Лисянської районної організації Національної спілки краєзнавців України), Т.І. Конончук – професор, завідувачка кафедри української філології та суспільних наук Академії Адвокатури України, Ю.В. Сокур – доцент Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, підполковник міліції, О.М. Гаврилюк – суддя Київського апеляційного господарського суду (радник отамана Черкаського обласного козацького товариства ВГО УРК), полковник реєстрового козацтва, представники районної влади, та громадськості.

На порядок денний ради були винесені актуальні питання краєзнавчого руху та громадського життя району. Після зацікавленого обговорення були прийняті такі рішення:

1. Увічнити ім’я Т.Г. Шевченка у назві Лисянського державного районного історичного музею. Вийти з відповідною пропозицією до голови Лисянської районної ради та депутатів Лисянської районної ради і запропонувати таку назву музею: «Лисянський районний державний музей імені Тараса Шевченка».

2. Звернутися до голови Лисянської РДА А.О. Андрієнка з проханням сприяти реалізації наступних пропозицій:

- закласти у бюджет Лисянського району на наступний 2014 р. 6 000 (шість тисяч) гривень на видання № 28 районного часопису «Добридень», присвяченого 200‑річчю Т.Г. Шевченка;

- взяти на баланс району історико-мистецький комплекс «Шевченкова криниця» та упорядкувати його. Зобов’язати відділ культури РДА підготувати клопотання перед обласною адміністрацією про взяття на облік комплексу як історико-культурну та архітектурну пам’ятку;

- розглянути питання щодо газифікації приміщення Лисянського державного районного історичного музею;

- допомогти у встановленні пам’ятного знака на місці хати Лисянського дяка Єфрема, де малий Тарас розпочав навчатися малювати;

- розглянути можливість будівництва у Лисянці хати-мрії Т. Шевченка «Шевченкова світлиця» в складі комплексу «Шевченкова криниця» з  перспективою використання для народних промислів – лозоплетіння, гончарство тощо. Місце майбутнього будівництва позначити меморіальним каменем;

- сприяти створенню з існуючих документальних фільмів про Лисянщину на окремому СД презентаційного відеоблоку про Лисянський район з попереднім представленням району головами адміністрації, райради та провідними вченими-істориками Києва;

- підтримати ініціативу краєзнавців спілки «Витоки» щодо видання «Атласа символіки населених пунктів Лисянського району» з геральдичним описом та історичною довідкою про села.

3. Звернутися до відділу культури Лисянської райдержадміністрації з проханням щодо створення у смт. Лисянка музею поеми «Гайдамаки».

4. Звернутися до районних та місцевих органів влади з проханням збереження будинку в с. Журжинці Лисянського району який є історичною пам’яткою ХVІІІ ст.

5. Провести у районі конкурс читців творів Т.Г. Шевченка в три етапи: І-й – в селах району; ІІ-й – в районному центрі; ІІІ-й – в с. Будище Лисянського району (біля ймовірного місця написання твору «Тече вода з під явора» Т.Г. Шевченком). Переможця конкурсу нагородити особливим подарунком – поїздкою в м. Санкт-Петербург до музею Т.Г. Шевченка.

6. Звернутись до Лисянської районної ради щодо сприяння встановлення вказівника при в’їзді у с. Будище Лисянського району, на якому зазначити перебування Т.Г. Шевченка у селі та написання ним твору «Тече вода з-під явора».

7. У Лисянському державному районному історичному музеї повернути каталог та книги із шафами у колишню кімнату бібліотеки з можливістю працювати з її матеріалами відвідувачам.

8. Направити відповідні листи-звернення до голів Лисянської РДА та районної ради, селищної голови, сільських голів з проханням сприяти у реалізації пріоритетних напрямків роботи спілки «Витоки», спрямованих на розвиток краєзнавства, освіти, науки, видавничої та музейної справ у районі.

9. З нагоди 200-річчя Т.Г. Шевченка звернутись до голів Лисянської РДА та райради щодо вирішення до 09.03.2014 р. питання встановлення пам’ятного знаку на місці або поблизу хати Лисянського дяка Єфрема з написом «У садибі ліворуч стояла хата дяка Єфрема, у якого малий Тарас Шевченко брав перші уроки живопису. З нагоди 200‑ряччя Т. Шевченка заплановано будівництво хати-мрії “Шевченкова світлиця”».

10. Звернутись до голів Лисянської РДА та райради щодо вирішення будівництва у Лисянці хати-мрії «Шевченкова світлиця».

11. Звернутись до науковців, зокрема членів спілки «Витоки» з проханням дати історичну довідку-обгрунтування необхідності вшанування учасників Звенигородського збройного повстання, представивши відповідні наявні публікації щодо участі в ньому жителів Лисянки та округи.

12. Увічнити участь жителів Лисянки та округи у Звенигородському збройному повстанні встановленням пам’ятного знаку поблизу обеліску Слави неподалік районної автостанції.

13. Висадити у Лисянці вишневий сад на березі річки Гнилий Тікич, напроти історико-мистецького комплексу «Шевченкова криниця».

В.М. Щербатюк