НСКУ

“В.ЧОРНОВІЛ: ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА

БОРЦЯ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ

(до 85-річчя від дня народження)”

24 грудня виповнилося б 85 років від дня народження уродженцю Черкащини (смт Єрки), відомому українському політичному і громадському діячу, дисиденту, журналісту, публіцисту, діячу руху опору протизросійщення та національної дискримінації українського народу,політичному в’язню СРСР, провіднику українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х – 90-х рр. XX ст., Герою України Вячеславу Максимовичу Чорноволу.

Напередодні ювілею, 23 грудня 2022 р., за ініціативи Черкаського обласного краєзнавчого музею (директор Ірина Собко) та на його базі, за активної підтримки президії Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України відбувся круглий стіл на тему: “В.Чорновіл: штрихи до портрета борця за незалежність України (до 85-річчя від дня народження)”.

В тематичному заході взяли участь краєзнавці, науковці двох черкаських університетів (ЧДТУ і ЧНУ), музейники, бібліотекарі, люди, які особисто знали Вячеслава Чорновола (наприклад, Ольга Шарапа – директор Музею Кобзаря).

У заході взяли участь та виступили краєзнавці Черкащини. З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України Валентин Лазуренко, наголосивши, що українці повинні пам'ятати творців своєї історії, повинні бути згуртованими і виховувати молоде покоління на патріотичних національних цінностях. Після слів привітань Валентин Лазуренко представив до уваги виступ на тему: «Бачення Вячеславом Чорноволом проблем міжнаціональних відносин, висловлене на конференції «Українсько-російські взаємини в суверенній Україні» у січні 1991 року». У своїй промові науковець охарактеризував визначну особистість з точки зору її потужного впливу на відродження і становлення наприкінці XX століття вільної і незалежної держави Україна.

У свою чергу, перший заступник голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор, професор Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького, заслужений працівник культури України Василь Мельниченко у своєму виступі зупинився на питанні увічнення пам’яті про Вячеслава Чорновола як на Черкащині, так і в Україні, в цілому.

На круглому столі виступили і молоді краєзнавці Черкащини, члени історико-краєзнавчого клубу “Борисфен”, який діє при кафедрі історії та права Черкаського державного технологічного університету, студенти ІІ курсу спеціальності «Історія та археологія» освітньої програми «Історія, музеєзнавство та експертиза культурно-історичних цінностей» Владислав Фирфа і Павло Гапоненко.

Своєю чергою, Владислав Фирфа присвятив виступ висвітленню поглядів відомого українського політика, дисидента, колишнього лідера Народного Руху України Вячеслава Чорновола на проблему старої радянської системи адміністративно-територіального поділу України та подальшої реформи цієї системи, продемонструвавши трансформацію поглядів Чорновола на ідею федералізації України.

Другокурсник ЧДТУ Павло Гапоненко своїм виступом ставив за мету висвітлення думок та ідей видатного дисидента, публіциста, журналіста, політичного та громадського діяча України, одного з центральних дійових осіб українського національно-визвольного руху кінця ХХ століття, Героя України Вячеслава Чорновола щодо політико-правового статусу Кримського півострова та долі його корінного населення, висловлених наприкінці 80-х – 90-х років минулого століття. Окрім цього, у своєму виступі Павло Гапоненко зауважив передумови виникнення територіальних претензій російської федерації до держави Україна.

До події також долучилися члени Національної спілки краєзнавців України: завідувач кафедри історії та права ЧДТУ, кандидат історичних наук, доцент Ірина Стадник та кандидат історичних наук, доцент кафедри фізичного виховання та здоров'я людини ЧДТУ Богдан Кулинич.

Відзначаючи цьогоріч 85-річчя від дня народження Вячеслава Чорновола – ініціатора проголошенняДекларації про державний суверенітет України16 липня1990року таАкту проголошення Незалежності України24 серпня1991року, ми ще раз дивимось з позицій сьогодення на цю визначну особистість з точки зору потужного її впливу на відродження і становлення наприкінці XX століття вільної і незалежної держави Україна, яка сьогодні у страшному двобої із російським агресором, виборює своє віковічне прагнення бути вільною і рівноправною у європейському цивілізованому демократичному культурному просторі.

 Богдан КУЛИНИЧ,

член Національної спілки краєзнавців України

300 років Григорію Сковороді

"Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш свій шлях у життя…". Ці мудрі слова належать Григорію Сковороді, якого називають українським “Сократом” та якому 3 грудня виповнилося 300 років від дня народження.

25 років мандрував Григорій Сковорода дорогами України. За способом життя – чернець без ряси, мандрівник, самітник. За способом мислення –філософ, богослов, містик, єретик. За способом діяння – учитель, письменник, проповідник, «мандрівний університет». Великий оригінальний чоловік. Його вітали архимандрити і єпископи, сільські священики і звичайні люди. Усе це про Григорія Савича.

Більше того, через 300 років він лишається нашим сучасником, настанови якого, зокрема про прагнення до свободи, є особливо актуальними нині. Певний період свого життя Григорій Сковорода жив у селі Коврай на Черкащині. Цей час – особливо важливий, адже Григорій Савич починає писати свої “божественні пісні”. Тут він відтворив 8 із 30 віршів-пісень, тут йому наснився і той дивний сон про людське “різнопуття”, який змінив усе його життя.

2 грудня 2022 р. у Черкаському обласному художньому музеї відбувся Обласний літературно-мистецький вечір «І словом, і розумом, і життям своїм Мудрець…», присвячений 300-річчю видатного українця, філософа і мислителя Григорія Сковороди, де у колі науковців, краєзнавців, студентів, представників обласної влади згадували Григорія Савича Сковороду. У заході взяли участь представники краєзнавчої спільноти Черкащини, на чолі з головою Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професором Валентином Лазуренком.

На заході, зокрема, виступили краєзнавці Черкащини: заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації, почесний краєзнавець України Олександр Шамрай, перший заступник голови Обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заслужений працівник культури України, професор Василь Мельниченко, почесний краєзнавець України, доцент Григорій Голиш.

Під час мистецького вечора гості музею мали змогу побачити книжкову виставку «Мандрівний учитель життя», надану Черкаською обласною універсальною науковою бібліотекою імені Тараса Шевченка, виставку кращих каліграфічних робіт (вислови Г. Сковороди), виконану студентами Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького та Черкаського державного технологічного університету та почути пісні у виконанні ансамблю «Росава».

За матеріалами пресслужби Черкаської ОДА

До 90-ї річниці Голодомору 1932–1933 рр. за сприяння краєзнавців проведено захід-реквієм

24 листопада 2022 р., напередодні 90-ї річниці Голодомору, в Черкаському державному технологічному університеті за сприяння первинної організації Національної спілки краєзнавців України університету відбувся захід-реквієм «Пам'ять про геноцид комуністичного тоталітарного режиму «Голодомор 1932–1933» – моральний обов'язок перед теперішніми і майбутніми поколіннями»

Щороку в четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

– Цьогоріч ми відзначаємо 90-ту річницю геноциду українського народу, який, насправді триває значно довше. Мільйони українців загинули тоді і сьогодні росія продовжує знищувати наш народ. Та ми не припиняємо нашу боротьбу з агресором, ми допомагаємо зерном країнам, де і сьогодні існує поняття голоду, ми об'єднані і незламні на шляху до перемоги, – такими словами відкрив захід в.о.ректора ЧДТУ Олег Григор

Голова Черкаської обласної оганізації НСКУ, доктор історичних наук, професор, проректор з гуманітарно-виховних питань ЧДТУ Валентин Лазуренко зауважив, що нині на міжнародній арені триває активна боротьба про визнання Голодомору 1932–1933 рр. як геноциду. Науковець також зупинився у своєму виступі на темі Голодомору 1932-1933 рр. у дослідженнях краєзнавців Черкащини.

Своєю чергою кандидатка історичних наук, доцент, завідувачка кафедри історії та права ЧДТУ, член НСКУ Ірина Стадник, як приклад такої боротьби на міжнародному рівні, навела слова звернення Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до парламентів усіх держав із закликом підтримати Україну, визнавши штучний радянський Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом. «Мільйони людей померли від голоду на родючій українській землі. Скоюючи цей геноцид, Сталін хотів знищити український народ і зміцнити свій тоталітарний режим. Ми закликаємо парламенти всіх держав підтримати Україну сьогодні, зробивши простий політичний крок і визнавши штучний сталінський Голодомор 1932-1933 років геноцидом українців. Ми маємо покарати зло за всі попередні і нинішні злочини, адже непокаране зло з часом стає сильнішим», – наголосив у своєму зверненні 28 жовтня Дмитро Кулеба.

Трагедія Голодомору є однією з тем дослідження Центру усної історії, що діє при кафедрі історії та права Черкаського державного технологічного університету. Про свідчення очевидців, які пережили Голодомор розповіла кандидатка історичних наук, доцент, доцент кафедри історії та права ЧДТУ, член НСКУ Оксана Яшан, акцентувавши на важливості збереження національної памяті.

– Те, що дає нам пам’ять – є одним із джерел пізнання своєї історії, – зазначила Оксана Яшан.

Наприкінці заходу-реквієму учасники переглянули тематичні відео, на яких закарбовані сторінки нашої історії, яку зараз продовжують писати наші сучасники. Трагічні події, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; всі ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

За матеріалами пресслужби ЧДТУ.

Подвижнику краєзнавчого руху на Смілянщині

Володимиру Нікіфорову – 70

23 листопада 2022 р. в м. Сміла в приміщенні краєзнавчого музею за сприяння органів місцевої влади та Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України пошанували з нагоди 70-літнього ювілею відомого подвижника краєзнавчого руху (автор 230 краєзнавчих статей), голову Смілянської міської організації Національної спілки краєзнавців України, почесного краєзнавця України Володимира Івановича Нікіфорова.

Багаторічна краєзнавча діяльність Володимира Нікіфорова характеризується дослідженням широкого спектра краєзнавчих проблем Смілянщини, а видані ним краєзнавчі праці та проведені заходи – актуальністю і пізнавально-виховним значенням.

Пріоритетні галузі його краєзнавчих студій – ономастика, історична географія, історія рідного краю, соціально-культурне краєзнавство. Тривалий час краєзнавець проводить дослідницьку роботу, пов’язану з топонімікою Смілянщини, антропонімікою міста, першоджерелами історії осад Смілянщини, зокрема сіл Костянтинівка, Балаклея, Ковалиха, Голов’ятин, Носачев, Ташлик. Серед публікацій Володимира Івановича варто виділити такі: «Топоніми Смілянщини», «Пошуки витоків історії Сміли», «Ойконіми Смілянщини». Співавтор колективних науково-краєзнавчих видань «Сміла: путівник», «Невмирущий подвиг смілян», «Смілянському краєзнавчому музею – 30 років», укладач науково-краєзнавчого альманаху «Сміла – рідне місто моє".

Від 1996 року – голова міського краєзнавчого товариства «Тясмин» і член правління обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців (НСКУ).

На урочистому заході виступив голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Валентин Лазуренко, який вручив Володимиру Нікіфорову з нагоди 70-літнього ювілею Почесну грамоту Черкаської обласної ради. В свою чергу, перший заступник голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців, професор Василь Мельниченко у своєму виступі ґрунтовно зупинився на аналізі краєзнавчих здобутків ювіляра та вручив йому Почесну грамоту Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

Без перебільшення, Володимир Іванович є гордістю Сміли, Черкащини. Це справжній патріот рідної землі.