КОЗАЦЬКІ ПОЛКИ

За Куруківською угодою 1625 року було встановлено 6-тисячний козацький реєстр у складі 6 полків – Білоцерківського, Канівського, Корсунського, Черкаського, Чигиринського, Переяславського.

___

Державотворчі процеси середини ХVІІ ст. зумовили утворення власного військового і адміністративно-територіального управління, основу якого покладався вже існуючий полково-сотенний устрій. Полки, що об’єднували козаків певної території і становили військову одиницю, набували значення адміністративно-територіального округу, а полковник, як військовий командир, ставав водночас і головою цивільної адміністрації. Кожен полк іменувався за назвою міста чи містечка, де перебувала полкова адміністрація – полковник, писар, осавул, хорунжий, суддя, канцелярія. Назви сотень відповідали назві місцевості або імені сотника.

__

За Зборівським реєстром 1649 року на території сучасної Черкаської області існували полки – Чигиринський, Черкаський, Кропивнянський, Корсунський, Канівський, Уманський, а також південна частина Білоцерківського і Переяславського. Саме ці полки входили до складу ударних сил козацько-селянського війська Б. Хмельницького. Вони брали участь у Пилявецькій битві 1648 року, Зборівській битві 1649 року, Берестецькій битві 1651 року, Батозькій битві 1652 року, у визвольних походах до Східної Галичини 1648 і 1655 рр.

На той час Черкащина була головною опорною базою, яка поповнювала козацько-селянське військо людськими ресурсами, зброєю, боєприпасами. Чигирин став військово-політичним центром України, де перебувало гетьманське правління, звідки велося керівництво визвольною боротьбою українського народу.

 Чигиринський полк

Чигиринський полк став головним гетьманським полком і займав територію з обох боків Дніпра. Межував з Корсунським, Черкаським і Полтавським полками. У 1649 році до його складу входили сотні: полкова Чигиринська, Баклійська, Боровицька, Бужинська, Вереміївська, Воронівська, Голов’ятинська, Голтвинська, Жаботинська, Жовнинська, Кременчуцька, Кричовська, Максимівська, Медведівська, Омельницька, Орловецька, Остапівська, Потоцька, Смілівська (всього 19).

У 1660-х роках східна частина Чигиринського полку відійшла до Миргородського полку, а західна залишалася під владою правобережного гетьманату. У 1670-х рр. правобережна Чигиринщина стала ареною жорстокої боротьби лівобережних українських козацьких полків і російських військ проти турецької армії, зокрема, під час Чигиринських походів 1677 і 1678 рр. Всього за час існування полку відомі 36 його полковників. Серед них – Карпо Скидан (1637 р.), Богдан Хмельницький (1649 р.), Іван Богун (1649 р.), Антін Жданович (1656 р.), Петро Дорошенко (1660-1663 рр.), Гнат Галаган (1709-1714 рр.).

В списках Чигиринського полку знаходимо імена гетьмана Б.Хмельницького та його сина Тимоша, генерального писаря Івана Виговського, арматного писаря Петра Дорошенка – майбутнього гетьмана.

Черкаський полк

Полк займав територію також з обох боків Дніпра і межував з Корсунським, Канівським, Переяславським, Кропивнянським і Чигиринським полками. За Зборівським реєстром 1649 року до його складу входили сотні: полкова Черкаська, Богушкова, Вовченкова, Домонтівська, Дригилева, Золотоніська, Кулаковська, Лазарева, Маркова, Микитина, Мошенцова, Мошенська, Островського, Петрашкова, Піщанська, Саварського, Савина, Шубцева (всього 18). На той час Черкаський полк був одним з найбоєздатніших у війську Б.Хмельницького. Після “Вічного миру” 1686 року Черкаський полк був ліквідований. В різний час на чолі полку був 21 полковник, найбільш відомі – Іван Барабаш (1638-1648 рр.), Максим Кривоніс (Перебийніс, Вільшанський) (1648 р.), Петро Дорошенко (1665 р.).

Кропивнянський  полк

Створений у 1649 році, займав територію на лівому березі Дніпра, межував з Переяславським, Прилуцьким, Миргородським, Полтавським, Чигиринським і Черкаським полками. До його складу входили три Іркліївські, Кропивнянська, Оржицька та інші сотні, всього – 14. У 1658 році Кропивнянський полк ліквідовано, а його територію включено до складу Лубенського та Переяславського полків. Із полковників відомий соратник Б.Хмельницького Філон Джалалій (Джеджалій). В найкритичніший момент битви під Берестечком військо обрало його наказним гетьманом.

Корсунський полк

Межував з Білоцерківським, Канівським, Черкаським і Чигиринським полками. У 1649 році до його складу входили сотні: полкова Корсунська, Лисянська, Мгліївська (Мліївська), Ольшанська (Вільшанська) та інші, всього – 19. Найвідоміші полковники – Станіслав Мрозовицький (Морозенко) (1645 – 1649 рр.), Максим Нестеренко (1648, 1653, 1655, 1656 рр.), Іван Гуляницький (1653 – 1656 рр.).

Після Андрусівського перемир’я 1667 року, коли Правобережна Україна потрапила під владу Польщі Корсунський полк очолював Захар Іскра (1684 – 1707, 1708 рр.). Після Прутського мирного договору 1711 року корсунські козаки переселилися в Лівобережну Україну, а полк припинив своє існування.

Канівський полк

Полк межував з Білоцерківським, Київським, Переяславським, Черкаським і Корсунським полками. В 1649-1654 рр. до його складу входило 18 сотень: Канівська полкова, Бубнівська, Межиріцька, Ржищівська, Трехтимирівська та інші. Впродовж 1649-1665 рр. територія Канівського полку була ареною жорстокої боротьби проти польсько-шляхетських військ. Під час народного повстання 1702-1704 рр. полк перебував під командуванням Семена Палія, у 1712 році припинив своє існування.

Уманський полк

Утворений у 1648 році, межував з Брацлавським, Кальницьким (Вінницьким), Паволоцьким і Білоцерківським полками. З півдня його територія підходила до степу. У 1649 році до його складу входило 14 сотень: полкова Уманська, Бабанська, Бершадська, Ладижинська, Маньківська, Романівська, Цибулівська та інші. Полк був ліквідований в 1674 році у зв’язку з турецькою агресією на Правобережну Україну і переселенням козаків і селян на Лівобережжя і Слобожанщину.

Іркліївський полк

Полк утворений в 1648 році і того ж року на чолі з полковником Михайлом Телюченком увійшов до складу  Кропивнянського полку. У 1658 році гетьман І.Виговський розділив останній на Лубенський і Іркліївський полки і призначив іркліївським полковником Матвія Папкевича. У 1659 році Іркліївський полк припинив своє існування.

Лисянський полк

Лисянський полк існував короткий час (1648, 1651, 1657 рр.). Його полковником був Данило Якимович.

В.М. Мельниченко.